село Щасливцеве | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Херсонська область |
Район | Генічеський район |
Тер. громада | Генічеська міська громада |
Код КАТОТТГ | UA65040010580038843 |
Основні дані | |
Засноване | до 1812 р. |
Населення | 1461 |
Площа | 13,82 км² |
Густота населення | 10,57 осіб/км² |
Поштовий індекс | 75580 |
Телефонний код | +380 5534 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 46°1′56″ пн. ш. 34°50′8″ сх. д. / 46.03222° пн. ш. 34.83556° сх. д. |
Середня висота над рівнем моря |
4 м |
Водойми | Азовське |
Місцева влада | |
Адреса ради | 75580, Херсонська обл., Генічеський р-н, с. Щасливцеве, вул. Миру, 26 |
Карта | |
Мапа | |
|
Щасли́вцеве — село в Україні, у Генічеській міській громаді Генічеського району Херсонської області. Населення становить 1461 осіб.
Село тимчасово окуповане російськими військами 24 лютого 2022 року.
Село розташоване в північній частині коси Арабатська стрілка.
Щасливцеве — популярне місце пляжного та лікувального туризму.
На території села розташовано кілька курганних насипів.
За сприяння Щасливцевської сільської ради (голова В. О. Плохушко) у 2018—2020 роках здійснювались дослідження курганів навколо села Арабатською експедицією ІА НАН України (керівник Ю. В. Болтрик)[1].
У 2018—2019 році досліджено курган № 1, що є другим з півдня у розтягнутій групі 4 курганів, яка претинає плато з північного сходу на південний захід. Група розташована на невисокому материковому плато, 0,7 км на захід від будинку сільської ради села. На тривестовій карті 1913 року тут позначено 9 курганів[1].
На момент розкопок курган мав висоту 1,3 м та діаметр по осі північ-південь — 42 м, захід-схід — 40 м. Центральне поховання належить до ямної культури. Загалом, досліджено 36 поховань: 8 — ямної культури, 15 — катакомбної, 3 — належать до культурного кола Бабине, 1 — зрубної культури, 1 — сарматське, 3 — належать середньовічним кочівникам[1]. Культурну належність решти поховань не вдалось визначити через відсутність кістяків.
У 2020 році Арабатська експедиція Інститут археології НАН України дослідила частину кургану (№ 4а) на південь від села [Архівовано 18 вересня 2020 у Wayback Machine.]. Центральне поховання цієї частини кургану — катакомбна споруда Інгульської культури. Поховальна споруда просіла і сьогодні проявлена у вигляді ями і була виявлена місцевим жителем Дмитром Борисенком. У похованні досліджено шліфований кам'яний молот-булава, палиця-стрекало з круглим набвершшям, 7 наконечників крем'яних стріл. Кістяк посипаний вохрою. Голова небіжчика була відокремлена від тіла перед похованням. На черепі є сліди моделювання обличчя глиною. Окрім центрального поховання виявлено ще 4 поховання [Архівовано 18 вересня 2020 у Wayback Machine.].
На Великій карті Російської імперії для Наполеона 1812 року та «Подробной карте Российской империи и близлежащих заграничных владений» 1816 у районі сучасного села позначено населений пункт Чокрак (Tzechakrak). На карті Шуберта 1832 року це місце вже фігурує як урочище Чокрак. З цього ж року на картах позначається «Кут Щасливцов». Вже в 1942 році на цьому місці з'являється Хутор Щаслівцев.
Наприкінці 19 ст. на місці села існували окремі хутори: Миршова, Позиваєва, Есокорського, Счаслівца. Назва останнього стала назвою сучасного населеного пункту.
Під час організованого радянською владою Голодомору 1932—1933 років померло щонайменше 12 жителів села[2].
12 червня 2020 року, відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України № 726-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Херсонської області», увійшло до складу Генічеської міської громади.[3]
17 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації колишнього Генічеського району увійшло до складу новоутвореного Генічеського району[4].
24 лютого 2022 року село тимчасово окуповане російськими військами під час російсько-української війни.[5]
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 1537 осіб, з яких 717 чоловіків та 820 жінок[6].
За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 1463 особи[7].
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[8]:
Мова | Відсоток |
---|---|
російська | 55,92 % |
українська | 24,98 % |
кримськотатарська | 4,24 % |
білоруська | 0,41 % |
вірменська | 0,34 % |
молдовська | 0,07 % |
німецька | 0,07 % |
інші | 13,97 % |
{{cite web}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
Це незавершена стаття з географії Херсонської області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |