Ювеліт | |
---|---|
![]() | |
Загальні відомості | |
Статус IMA | затверджений (А)[d][1][2] ![]() |
IMA-номер | IMA1967 s.p. ![]() |
Абревіатура | Whe[3] ![]() |
Хімічна формула | Ca(C₂O₄)·H₂O[4] ![]() |
Nickel-Strunz 10 | 10.AB.45 ![]() |
Dana 8 | 50.1.1.1 ![]() |
Ідентифікація | |
Сингонія | моноклінна сингонія[5] ![]() |
Просторова група | просторова група P2₁/cd[5] ![]() |
Інші характеристики | |
Названо на честь | Вільям Вевелл[6] ![]() |
![]() ![]() |
Ювеліт[7] — мінерал, оксалат кальцію. Один з найпоширеніших мінералів у біолітах.
Синонім: юеліт, уеделіт, юйліт та ін.
Ювеліт був вперше виявлений у гірських породах англійським мінералогом Генрі Джеймсом Бруком (1771-1857) у 1840. Зразок з «шахти Глюкауф», район Саксонська Швейцарія — Східні Рудні Гори, описаний у 1852 році Генрі Джеймсом Бруком та валлійський мінералогом Вільямом Геллоузом Міллером (1801-1880), які назвали мінерал на честь британського філософа та історика науки Вільяма Вевелла (1794-1866).
Хімічна формула: Са[C2O4]. H2O. Містить (%): СаО — 38,3; C2O3 — 49,4; H2O — 12,3. Сингонія моноклінна. Утворює двійники. Форми виділення: ізометричні, короткопризматичні кристали, прихованокристалічні агрегати. Густина 2,23. Твердість 2,5-3,5. Безбарвний і прозорий. Інколи жовтуватий або коричнюватий. Блиск скляний. Злом раковистий. Крихкий.
Розчинний в кислотах, у воді — нерозчинний.
Асоціація: кальцит, барит, сфалерит, пірит, уеделіт, воскоподібні вуглеводні.
Типовий матеріалу: Гарвардський університет, Кембридж, Массачусетс, США, 78102.
Поширений у біолітах. Утворюється при вивітрюванні покладів кам'яного вугілля і зустрічається разом з рослинними рештками у вугільних пластах. Рідкісний. Відомий як гідротермальний мінерал у рудних жилах родовищ Фрайберга (Саксонія, ФРН), Бая-Маре (Румунія), у районі Майкопа (Півн. Кавказ), також по р. Ярезі (Південний Тіман). У США знахідки зафіксовані у штатах Монтана, Південна Дакота, Орегон, Юта, Огайо. Північний Йоркшир, Англія. Сен-Сільвестр (Верхня В'єнна), Франція.
В Україні, кольоровий бітумінозний мінерал ювеліт, зокрема, присутній у гідротермально змінених пермських породах Дніпровсько-Донецької западини[8].
Індивіди та агрегати ювеліту присутні в рослинах, організмах тварин та людини.[9]