Юліус фон Блаас

Юліус фон Блаас
фр. Julius de Blaas
Народження22 серпня 1845(1845-08-22)[1][2][…]
Альбано-Лаціале, Рим-Столиця, Лаціо, Італія
Смерть1 серпня 1922(1922-08-01)[4] (76 років)
 Bad Halld, Штайр-Ланд, Верхня Австрія, Австрія
ПохованняВіденський центральний цвинтар
Країна Австрія
Жанрпортрет
Діяльністьхудожник, викладач університету, графік, митець
ПрацівникВіденська академія мистецтв
БатькоКарл фон Блаас
Діти (2)Carl Theodor Blaasd
Брати, сестриЕжен де Блаас
Роботи в колекціїгалерея Бельведер, Gallery of Spiš Artistsd, Ермітаж і Музей фюрера
CMNS: Юліус фон Блаас у Вікісховищі

Юліус фон Блаас (22 серпня 1845, Альбано Лаціале — 1 серпня 1922, Бад-Галлі) — італійсько-австрійський художник історичного, тваринного живописів, жанрового малярства, художник-баталіст.

Біографія

[ред. | ред. код]
Почесна освячена могила на центральному кладовищі Відня

Юліус почав своє мистецьке навчання під керівництвом свого батька, художника історичного живопису Карла фон Блааса, виїжджав на навчання до Флоренції та Риму, навчався в Академії образотворчих мистецтв у Відні, де пізніше отримав звання професора. Він отримував численні офіційні замовлення від віденського двору, написав кілька кінних портретів імператора Франца Йосифа I та імператриці Єлизавети Баварської, а також інших представників високого дворянства[5]. У 1888 році він був нагороджений медаллю ерцгерцога Карла Людвіга, а з 1869 року він був членом Будинку Художників у Відні[6].

Юліус фон Блаас був натуралістом і, крім портретів, малював також жанрові сцени життя народу. Його історичні картини та портрети також є історичними документами імперської Австрії того часу[7]. Через рік після його смерті віденський Будинок Художників присвятив йому меморіальну виставку[8]. Багато його робіт зараз знаходяться у приватних колекціонерів, а також неодноразово виставляються на аукціонах. Інші роботи знаходяться в державних колекціях, таких як австрійська галерея Бельведер і Музей військової історії.

Юліуса фон Блааса поховали в почесній могилі на Центральному кладовищі у Відні (група 15 H, ряд 1, № 12).

Його син Карл Теодор фон Блаас також присвятив себе портретному живопису.

Твори (частково)

[ред. | ред. код]
Нічна сцена, 1913

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #116198435 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  2. ↑ Julius von Blaas
  3. ↑ Julius von Blaas — OUP, 2006. — ISBN 978-0-19-977378-7
  4. ↑ RKDartists
  5. ↑ Генріх Фукс: Австрійські художники 19-го століття, Відень 1973, Т. 1, С. 38.
  6. ↑ Генріх Фукс: Австрійські художники 19 століття, Відень 1978, додатковий том 1, С. 60.
  7. ↑ 150 років живопису: Художниця Династія Блаас — Аукціон Доротеум 24 вересня 2011 року в замку Танненмюле (Нижня Австрія): 732 твори мистецтва художників фон Блаас. В: Доротеум. Архів оригіналу [Архівовано 2013-12-05 у Wayback Machine.] за 5 грудня 2013; Процитовано 6 квітня 2016.
  8. ↑ auf books.google.at, процитовано 29 листопада 2013
Кінський ринок, 1917 рік

Література

[ред. | ред. код]
  • Блаас Юліус фон. В: Австрійський біографічний лексикон 1815—1950 (ÖBL). Т. 1, Видавець Австрійської академії наук, Відень, 1957, С. 90 (прямі посилання на С. 90, С. 91).
  • Генріх Фукс: Австрійські художники 19-го століття, Відень 1973, Т. 1, С. 38.
  • Кооператив віденських художників: меморіальна виставка Юліуса Блааса, Відень 1923 р.

Посилання

[ред. | ред. код]