Ядерна енергетика Пакистану

ядерні електростанції у Пакистані.
В експлуатації
В стадії будівництва
Майбутні
Під тривалим відключенням
Зачинені
Скасовані

Станом на 2022 рік у Пакистані ядерну енергію забезпечують шість комерційних реакторів.[1] Пакистан є першою мусульманською країною у світі, яка побудувала та експлуатувала цивільні АЕС.[2] Комісія з атомної енергії Пакистану[en] (PAEC), наукове та ядерне урядове агентство, несе повну відповідальність за експлуатацію цих електростанцій.[3] Станом на 2018 рік електроенергія, вироблена комерційними атомними електростанціями, становить приблизно 7,5% електроенергії, виробленої в Пакистані,[4] Пакистан не є учасником Договору про нерозповсюдження ядерної зброї, але є членом Міжнародного агентства з атомної енергії.[5][6][7] Пакистан планує побудувати 32 атомні електростанції до 2050 року та передбачає виробництво 40 000 МВт атомної енергії.[8]

Історія

[ред. | ред. код]

Професор (а згодом лауреат Нобелівської премії) Абдус Салам, як науковий радник президента, переконав президента Аюб Хана встановити перший у Пакистані комерційний ядерний реактор поблизу Карачі.[9][10] Комерційна електростанція, відома як Атомна електростанція Карачі (KANUPP), являє собою невеликий реактор CANDU потужністю 137 МВт, канадський важководний реактор під тиском.

Парвез Батт з PAEC, інженер-ядерник, був директором проєкту. KANUPP розпочав свою діяльність у 1972 році, і його урочисто відкрили президент Зульфікар Алі Бхутто та Мунір Ахмад Хан як голова PAEC.[11] KANUPP, який знаходиться під міжнародними гарантіями, працює на зниженій потужності. У 1969 році Комісаріат атомної енергетики Франції та British Nuclear Fuels plc (BNFL) Великої Британії уклали контракт з PAEC на постачання плутонію та заводів з ядерної переробки в Пакистані. Згідно з угодою, інженери PAEC були головними проєктувальниками електростанцій і ядерно-переробних установок. Тоді як BNFL і CEA надали кошти, технічну допомогу та ядерні матеріали. Робота над проєктами почалася лише в 1972 році, і в результаті індійської операції «Усміхнений Будда» — раптового ядерного випробування в 1974 році — BNFL скасувала проєкти з PAEC. У 1974 році було введено в експлуатацію реактор PARR-II, і керівниками проєкту були Мунір Ахмад Хан і Хафіз Куреші. PARR-II — це власний реактор, побудований під егідою інженерів і вчених PAEC.

У 1977 році під тиском держсекретаря США Генрі Кіссінджера CEA негайно скасувала проєкти з PAEC. Без допомоги Великої Британії та Франції інженери PAEC завершили будівництво заводу з ядерної переробки плутонію — New Labs — і плутонієвого реактора — ядерного комплексу Хушаб. Обидві електростанції є комерційними електростанціями, контрольованими PAEC. У 1989 році Китайська Народна Республіка підписала угоду з Пакистаном про надання електростанції CHASNUPP-I потужністю 300 МВт під гарантії МАГАТЕ. У 1990 році й Франція, і Радянський Союз розглянули прохання Пакистану надати комерційні атомні електростанції під гарантії МАГАТЕ.[12] Але після того, як американський посол у Пакистані Роберт Оклі висловив невдоволення США угодами між Радянським Союзом і Францією, контракти були скасовані.[13] Пакистан звернувся до Китаю за ядерною допомогою та підписав угоду про мирне використання комерційних технологій ядерної енергії, яка допомогла розпочати співпрацю щодо реактора Чашма з Китайською національною ядерною корпорацією на початку 1990-х років.[14] До 2000 року Китай розширив свій контракт з PAEC і зараз допомагає в будівництві блоків III та IV. II блок було завершено у квітні 2011 року. У зв’язку зі зростаючим попитом на електроенергію уряд Пакистану наказав PAEC встановити в країні атомні електростанції. За даними PAEC, метою є виробництво 8800 МВт електроенергії до 2030 року. Прем’єр-міністр Юсаф Раза Гіллані оголосив про національну енергетичну політику Пакистану у 2010 році, тоді як звіт про здійсненність був представлений в секретаріаті прем’єр-міністра — офіційній резиденції прем’єр-міністра Пакистану. Зараз PAEC планує очолити будівництво АЕС KANUPP-II — потужністю 1100 МВт — і KANUPP-III — 1100 МВт. У той час як комерційні станції будуватимуть самостійно, попередні роботи призупинено з 2009 року. У 2010 році введено в експлуатацію Атомно-енергетичний паливний комплекс (ЯПЕК) — атомну переробну електростанцію. PAEC очолював будівництво, проєктування та обслуговування об’єкта, тоді як Китай і МАГАТЕ надали кошти на об’єкт. 26 листопада 2013 року прем'єр-міністр Наваз Шаріф провів церемонію закладки двох атомних електростанцій сумарною потужністю 2200 МВт поблизу Карачі. Тим часом атомну електростанцію KANUPP-II підключили до національної мережі.[15] Прем’єр-міністр Імран Хан 21 травня 2021 року урочисто відкрив блок-2 АЕС Карачі (К-2). АЕС К-2 працює за технологією G3, яка була створена за сприяння Китаю.[16]

Перелік реакторів

[ред. | ред. код]
Цей розділ — витяг з Перелік комерційних ядерних реакторів § Пакистан.[ред.]
Назва Блок
№. 		Реактор Статус Чиста потужність (MW) Початок будівництва Комерційне використання Закриття
Тип Модель
Чашма[en] 1 PWR CNP-300 Функціонує 300 01993-08-011 серпня 1993 02000-09-1515 вересня 2000
2 PWR CNP-300 Функціонує 300 02005-12-2828 грудня 2005 02011-05-1818 травня 2011
3 PWR CNP-300 Функціонує 315 02011-05-2828 травня 2011 02016-10-1515 жовтня 2016
4 PWR CNP-300 Функціонує 315 02011-12-1818 грудня 2011 02017-07-011 липня 2017
5 PWR Хуалун 1 Заплановано 1080
Карачі 1 PHWR CANDU-137 MW Відключений 90 01966-08-011 серпня 1966 01972-12-077 грудня 1972 02021-08-011 серпня 2021
2 PWR Хуалун 1 Функціонує 1080 02013-05-2323 травня 2013 02021-03-1919 березня 2021[17]
3 PWR Хуалун 1 Функціонує 1080 02015-08-2121 серпня 2015 02022-04-1818 квітня 2022

Див. також

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]
  1. ↑ (PAEC), Pakistan Atomic Energy Commission (12 May 2011). Prime Minister inaugurates 340 MW Chashma Nuclear Power Plant Unit-2: Govt to provide full support to PAEC for Nuclear Power Projects Urges International Community to make nuclear technology accessible to Pakistan for power generation. Pakistan Atomic Energy Commission's Press Directorate. Pakistan Atomic Energy Commission Directorate for Public Press and International News Relations. Архів оригіналу за 30 березня 2020. Процитовано 21 лютого 2024.
  2. ↑ Nuclear power in Pakistan, Dr. Zia H. Siddiqui and Dr. I.H. Qureshi, pp.31–33.
  3. ↑ (PAEC), Pakistan Atomic Energy Commission. Nuclear Power Generation Programme. Government of Pakistan. PAEC. Архів оригіналу за 9 лютого 2005. {{cite web}}: Проігноровано невідомий параметр |df= (довідка)
  4. ↑ Pakistan 2020. cnpp.iaea.org. Процитовано 2 червня 2021. [Архівовано 2021-06-14 у Wayback Machine.]
  5. ↑ UN Press Release. IAEA Publications: Pakistan Overview. IAEA, P.O. Box 100, Wagramer Strasse 5, A-1400 Vienna, Austria. IAEA Membership states. Архів оригіналу за 12 червня 2007. Процитовано 17 квітня 2012. [Архівовано 2007-06-12 у Wayback Machine.]
  6. ↑ Associate Press of Pakistan (APP) (25 квітня 2011). IAEA declares nuclear energy programme safe. Dawn. Pakistan. Процитовано 17 квітня 2012.
  7. ↑ Dahl, Fredrik (27 вересня 2010). Nuclear-armed Pakistan chairs board of U.N. atom body. Reuters, Vienna. Процитовано 17 квітня 2012. "Pakistan is a long-standing and "very law-abiding" member of the IAEA, got no opposition from any side at all
  8. ↑ Dawn.com (17 вересня 2015). Pakistan envisions 40,000MW of nuclear power generation capacity: PAEC. Dawn (англ.). Pakistan. Процитовано 2 червня 2021.
  9. ↑ Professor Riazuddin (13 жовтня 2005). Contribution of Abdus Salam as Member of PAEC (PDF). The Nucleus. Nilore, Islamabad: The Nucleus PINSTECH publication. 42 (1–2): 31—34. ISSN 0029-5698. Архів оригіналу (PDF) за 27 червня 2014. {{cite journal}}: Проігноровано невідомий параметр |df= (довідка) [Архівовано 27 червня 2014 у Wayback Machine.]
  10. ↑ Siddiqui, Dr. Zia; Dr. Iqbal Hussain Qureshi (13 October 2005). Nuclear power in Pakistan (PDF). The Nucleus. Nilore, Islamabad: The Nucleus PINSTECH publication. 42 (1–2): 63—66. ISSN 0029-5698. Архів оригіналу (PDF) за 6 March 2012. {{cite journal}}: Проігноровано невідомий параметр |df= (довідка) [Архівовано 2012-03-06 у Wayback Machine.]
  11. ↑ Pakistan Makes Achievements in Peaceful Use of Nuclear Energy. Xinhua General Overseas News Service. 27 жовтня 1979. Архів оригіналу за 18 вересня 2011. {{cite news}}: Проігноровано невідомий параметр |df= (довідка)
  12. ↑ Soviet Ambassador Says Soviets Might Sell Pakistan A Nuclear Plant. 26 лютого 1990. Архів оригіналу за 8 листопада 2010. {{cite web}}: Проігноровано невідомий параметр |df= (довідка)
  13. ↑ Nizami, Majid; Salim Bukhari (26 лютого 1990). Paper Says US To Object To Nuclear Plant Deal. The Nation. Islamabad, Islamabad Capital Territory: Nawa-i-Waqt Media Group. с. 1—2. Архів оригіналу за 8 листопада 2010. {{cite news}}: Проігноровано невідомий параметр |df= (довідка)
  14. ↑ Nuclear Power Plants: When a friend came to Pakistan's rescue -. Global Village Space (брит.). 21 травня 2021. Процитовано 2 червня 2021.
  15. ↑ K-2 nuclear power plant connected to grid. Dawn (англ.). Pakistan. 19 березня 2021. Процитовано 2 червня 2021.
  16. ↑ PM Khan inaugurates Kanupp-2 Nuclear Power Plant in Karachi. The Nation (англ.). 21 травня 2021. Процитовано 2 червня 2021.
  17. ↑ Pakistan's China-Built Nuclear Reactor Starts Operation | Voice of America - English. voanews.com.

Література

[ред. | ред. код]

Зовнішні посилання

[ред. | ред. код]