Яніна Іпогорська

Яніна Іпогорська
пол. Janina Ipohorska
Ім'я при народженніЯніна Носажевська
Народилася15 серпня 1914(1914-08-15)
Львів, Австро-Угорщина
Померла20 вересня 1981(1981-09-20) (67 років)
Рабка-Здруй, Польща
Країна Республіка Польща
Діяльністьписьменниця, журналістка, художниця
Alma materЛьвівський університет
Знання мовпольська
IMDbID 1493137

Яніна Іпогорська (пол. Janina Ipohorska; до шлюбу Яніна Носажевська; 15 серпня 1914(19140815) — 20 вересня 1981) — польська письменниця, журналістка і художниця. Авторка посібника бонтону «Grzeczność na со dzień» (1955). Писала під псевдонімами Jan Kamyczek, Alojzy Kaczanowski, Bracia Rojek.

Біографія

[ред. | ред. код]

Народилася в сім'ї Яна Носажевського і Стефанії Носажевської (до шлюбу — Іпогорської-Ленкевич). Закінчила Державну гуманітарну жіночу гімназію імені королеви Ядвіги у Львові. Здобувши вищу освіту на гуманітарному факультеті Львівського університету, три роки (1936—1939) навчалася живопису в майстерні професора Феліціяна Щенсного-Коварського[pl] у Варшавській академії образотворчих мистецтв. Тоді повернулася до Львова, де під час радянської окупації працювала в Театрі мініатюр, режисером якого був Мар'ян Ейле. Іпогорська писала сценографічні твори і проєктувала костюми. За часів німецької окупації вона обіймала посаду адміністраторки в Інституті професора Рудольфа Вайґля. 1943 року їй загрожував арешт, тож вона втекла від гестапо зі Львова, змінивши прізвище на Іпогорська (дошлюбне прізвище матері)[1].

Після Другої світової війни оселилась у Кракові й разом із Мар'яном Ейле заснувала тижневик Przekrój. Разом вони також розробляли сценографію та костюми для багатьох театрів: «Старого», «Сирени», «Сілезького», «Драматичного», «Юного глядача», «Малого» тощо (Starego, Syreny, Śląskiego, Dramatycznego, Młodego Widza, Małego)[1][2]. Другу вищу освіту Іпогорська здобула на сценографічному факультеті Краківської академії образотворчих мистецтв, на якому згодом три роки читала лекції з дизайну костюмів[1][3]. Разом із Мар'яном Ейле вона співзаснувала кабаре «Сім котів» у Кракові[1].

У журналі «Пшекруй» Іпогорська була найвідомішою під псевдонімом «Ян Камичек» (пол. Jan Kamyczek) і провадила рубрику бонтону[pl][1][4]. Вона також писала книги в цій галузі: Grzeczność na co dzień, Savoir vivre dla nastolatków. Як Bracia Rojek, Іпогорська публікувала фейлетони і під псевдонімом Alojzy Kaczanowski написала сценарій першої серії першого польського кримінального телевізійного серіалу «Капітан Сова йде слідом» (Kapitan Sowa na tropie) (1965)[1][5] і кримінальний роман «Розкішний передполудень». У журналі «Пшекруй» вона публікувала короткі кримінальні загадки[6] та відомі афоризми («Яка економія часу — закохатися з першого погляду», «Обмінюйся досвідом. Але тільки на краще!»).

«Ввічливість на щодень» (пол. Grzeczność na co dzień) вийшла російською[7] і вірменською мовами.

Яніну Іпогорську поховано на Підгірському кладовищі в Кракові (XLI-8–9 — гробівець родини Ленкевичів)[8].

Творчість

[ред. | ред. код]
  • Jan Kamyczek: Grzeczność na co dzień, «Iskry» (wydania: 1955, 1956, 1959, 1969, 1972, 1974, 1978);
  • Jan Kamyczek: Savoir-vivre dla nastolatków, «Horyzonty», 1974;
  • Alojzy Kaczanowski: Rozkoszne przedpołudnie, «Iskry», 1961.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б в г д е Ewa Pawlik (15 квітня 2018). Janka Ipohorska, czyli kobieta z kamyczkiem w sercu – Przekrój. przekroj.pl. Процитовано 16 квітня 2018. (пол.)
  2. ↑ Wanda Matras (2008). Janina Ipohorska pierwsza dama Przekroju. Rocznik historii prasy polskiej. ISSN 1509-1074. Процитовано 16 квітня 2018.
  3. ↑ Janina Ipohorska. Encyklopedia teatru polskiego. Процитовано 16 квітня 2018. (пол.)
  4. ↑ Wanda Matras-Mastalerz (30 березня 2008). Demokratyczny savoir-vivre Jana Kamyczka. Annales Universitatis Paedagogicae Cracoviensis Studia ad Bibliothecarum Scientiam Pertinentia. doi:10.24917/883. ISSN 2300-3057. Процитовано 16 квітня 2018. (пол.)
  5. ↑ Janina Ipohorska. FilmPolski.pl. Процитовано 16 квітня 2018. (пол.)
  6. ↑ O inspektorze Wernerze. grabun.pl. Процитовано 21 листопада 2019. (пол.)
  7. ↑ Камычек Ян (1974). Вежливость на каждый день (рос.). OCLC 750442058. {{cite web}}: Пропущений або порожній |url= (довідка)
  8. ↑ Zenona Stróżyk-Stulgińska (26 жовтня 2010). Pani Janina Ipohorska. Podgorze.pl. Процитовано 16 квітня 2018. (пол.)
Вікіцитати містять висловлювання від або про: Яніна Іпогорська (пол.)