Ясень (село)

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Ясень.

село Ясень
Герб
Країна	Україна
Область	Івано-Франківська область
Район	Калуський район
Рада	Ясенська сільська рада
Код КАТОТТГ	UA26060210110064526
Основні дані
Засноване	1597
Населення	3563
Площа	20,29 км²
Густота населення	175,6 осіб/км²
Поштовий індекс	77673
Телефонний код	+380 3474
Географічні дані
Географічні координати	48°44′29″ пн. ш. 24°10′17″ сх. д. / 48.74139° пн. ш. 24.17139° сх. д. / 48.74139; 24.17139
Середня висота над рівнем моря	592 м
Водойми	р. Лімниця
Місцева влада
Адреса ради	вул. С. Стрільців, 2А, с. Ясень, Рожнятівський р-н, Івано-Франківська обл., 77673
Карта
Ясень
Ясень
Мапа
Ясень у Вікісховищі

Я́сень — село Калуського району Івано-Франківської області.

Історія

20 вересня 1597 року Станіслав Жолкевський (орієнтовно з 1588 року він був калуським старостою) надав осадчим (Петру Косу, Юрію Павлішаку, Василю Лешекалу та іншим) дозвіл заснувати в урочищі Ясень однойменне село. Згідно з локаційною грамотою, мешканці нового поселення звільнялися на три роки від сплати податків. Осадчі Ясеня набували статусу князів (очільників сільської громади на волоському праві) і отримували право зайняти в селі три лани угідь^[1].

У 1648 році жителі села брали активну участь у народному повстанні, за що зазнали кривавої розправи після відходу Хмельницького^[2].

До першого поділу Речі Посполитої (1772 р.) село належало до Калуського староства Галицької землі Руського воєводства.

В урочищі Ангелів розміщена домна, в якій виплавляли залізо в 1812—1818 роках^[3].

У 1880 р. село належало до Калуського повіту, було 2090 мешканців  (2063  греко-католиків, 9 римо-католиків), 2 церкви, джерело лікувальної мінеральної води, водяний тартак^[4].

Після окупації Західноукраїнської Народної Республіки поляками в 1919 році в селі був осередок постерунку поліції та ґміни Ясєнь Калуського повіту.

У 1939 році в селі проживало 3640 мешканців (3530 українців-грекокатоликів, 30 поляків і 80 євреїв)^[5].

В 1943—1954 роках село було осередком підтримки УПА. Після інтенсивних боїв 40-х років гинули останні герої.^[6] 10 листопада 1950 року в лісі біля с. Ясень під час запеклого бою загинули 5 підпільників: Дмитро Юрків  — «Пісня», референт пропаганди Калуського надрайонного проводу ОУН, Іван Гандзюк — «Вітер», референт СБ Перегінського районного проводу ОУН, його охоронець Мельникович Микола — «Дід», а також дві жінки — машиністка районного проводу ОУН Петриней Анна — «Ксеня» і зв'язкова цього ж проводу Мельникович Олена — «Надя»^[7]. А 6 січня 1951 року загинула боївка станиці села, де було шість повстанців. Загалом в УПА загинуло 86 жителів села і засуджено за участь в ОУН-УПА і співпрацю 45 осіб, вислано в Сибір 67 родин.^[8] В роки Другої світової війни в рядах Радянської армії загинуло 87 жителів села.

Односельці 2 вересня 2007 року встановили на території середньої школи «Монумент примирення», на якому в алфавітному порядку викарбувані імена жителів села, які віддали своє життя в рядах ОУН-УПА та Радянської Армії за свободу України.

Жителі села бережуть пам'ять про полеглих земляків-повстанців — 10 грудня 2017 р. на стіні початкової школи встановили меморіальну таблицю, присвячену трьом братам Цабанам.^[9]

Герб

На срібному щиті дерево ясеня з блакитним стовбуром, гіллям і корінням. На тлі зеленої крони дерева, золотий сонячний диск із чорно-білим беркутом. За деревом зелені гори. Щит обрамований охристим картушем, який увінчаний жовто-блакитною короною.

Церкви

Обидві церкви села вперше згадуються 1684 року у реєстрі про сплату 5 злотих катедратика (столового податку)^[10].

У протоколах генеральних візитацій Львівсько-Галицько-Камянецької єпархії 1740—1755 рр. горішня церква Святого Архистратига Михаїла описується як дерев'яна, стара, без дати спорудження, парох — Петро Гнатківський, висвячений у 1716 році Митрополитом Атаназієм Шептицьким, 42 парохіяни-господарі. Долішня церква Святих первоверховних Петра і Павла — дерев'яна, стара, без дати спорудження, парох — Василь Левицький, висвячений у 1733 році Митрополитом Атаназієм Шептицьким, 45 парохіян-господарів.

Австрійська армія конфіскувала в серпні 1916 р. у горішній церкві 5 дзвонів діаметром 74, 60, 48, 38, 30 см, вага одного з дзвонів 14 кг — 1875 р., у долішній церкві 6 дзвонів діаметром 96, 78, 51, 44, 32, 28 см, вага одного з дзвонів 13 кг, виготовлені 1889, 1913, 1837, 1645, 1697, 1752 рр., у середній церкві — 1 дзвін діаметром 28 см — неописаний. Після війни польська влада отримала від Австрії компенсацію за дзвони, але громаді села грошей не перерахувала.^[11]

Горішня церква — Святого Архістратига Михаїла, — згоріла в 1986 р., натомість збудована нова, належить громаді УПЦ КП^[12].

Населення

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року^[13]:

Мова	Кількість	Відсоток
українська	3554	99.75%
російська	7	0.19%
білоруська	1	0.03%
румунська	1	0.03%
Усього	3563	100%

Відомі люди

Народилися

• Вагилевич Іван Миколайович — (*2 вересня 1811 —†10 червня 1866 Львів) — священик УГКЦ, український поет, філолог, фольклорист, етнограф, громадський діяч; член «Руської трійці»;
• Вагилевич Кость Михайлович — (22 квітня 1891 — 4 січня 1974 Прага) — письменник;
• Василишин Роман Данилович — (*1 травня 1949) - представник Президента в Рівненській області, голова ОДА та Рівненської обласної ради в перші роки незалежності України, полковник.
• Гелетій Леон Миколайович «Гірний», «Тиса» (1912 — 6.06.1950) — бунчужний сотні «Бистриця», референт пропаганди Перегінського райпроводу ОУН.^[14]
• Олекса Гринчак (1920 р. с. Ясень — 16.12.1948 с. Завій) — референт СБ Калуського районного проводу ОУН, слідчий референтури СБ Калуського надрайонного проводу ОУН – «Верховинець».^[15]

Примітки

1. Смерека Б. Акти закладення сіл на волоському праві у Калуському старостві Галицької землі // Науковий вісник Ужгородського університету, серія «Історія». Ужгород, 2023. Вип. 1 (48). С. 116, 117, 119, 120, 125
2. Жерела до істориї України-Руси, т. IV, стор. 176, 214, 238, 241 — Львів, НТШ, 1895. — 412 с.
3. Калушани відновлюють Ангелівську доменну піч на Рожнятівщині, збудовану у 1812 році. Архів оригіналу за 2 квітня 2017. Процитовано 23 вересня 2015.
4. Географічний словник Королівства Польського, 1900, т. 3, стор. 468—469. Архів оригіналу за 19 березня 2017. Процитовано 24 грудня 2014.
5. Володимир Кубійович. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939, стор. 32 — Вісбаден, 1983. — 205 с.
6. "Остання куля" Павла Вагилевича. Архів оригіналу за 9 лютого 2022. Процитовано 9 лютого 2022.
7. Заходи по ліквідації провідника ОУН Карпатського краю — «Єфрема». Архів оригіналу за 22 жовтня 2017. Процитовано 22 жовтня 2017. [Архівовано 2017-10-22 у Wayback Machine.]
8. Семко Володимир. Над горами місяць ясен, за горами село Ясень…. Архів оригіналу за 12 грудня 2019. Процитовано 13 травня 2019.
9. Шкіль Олег. В Ясені вшанували оборонців гори Заплата. Архів оригіналу за 12 грудня 2019. Процитовано 9 грудня 2019.
10. Скочиляс І.Книга реєстру катедратика Львівської православної єпархії 1680—1686 рр.//Записки НТШ. Том ХХХХ: Праці Історично-філософської секції. стор. 623—625 — Львів: НТШ, 2008. — 768 с.
11. Австро-Угорщина реквізувала з храмів Калущини 355 дзвонів. — «Вікна», 2017.11.20. Архів оригіналу за 1 жовтня 2019. Процитовано 18 серпня 2019.
12. Закопаний і… воскреслий. Історія давнього церковного дзвона перестала бути загадкою. Архів оригіналу за 26 квітня 2017. Процитовано 25 квітня 2017.
13. Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних
14. Згадки минулого. У далекому 1950 році в урочищі Сигла, що на Рожнятівщині, загинуло двоє підпільників «Тиса» і «Опришок». Архів оригіналу за 22 листопада 2021. Процитовано 22 листопада 2021.
15. Степан Лесів. Історична довідка: Обставини загибелі підпільників ОУН у с. Завій.

Посилання

• Офіційний сайт села Ясень
• Jasień (1) // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1882. — Т. III. — S. 468. (пол.)
• Роман Левицький. Ясень. — «Острозька друкарня», 2005—154 с.

Портал «Географія»   Портал «Україна»