Яцек Пєхота

Яцек Пєхота
пол. Jacek Piechota
Народився28 квітня 1959(1959-04-28)[1] (65 років)
Щецин, Польська Народна Республіка
Країна Республіка Польща
Діяльністьполітик
Alma materSzczecin University of Technologyd
Знання мовпольська
Посадачлен Сейму Польщі[d], Minister of Labour and Social Policyd, Member of the Sejm of the Polish People's Republicd[1], Minister of Economy of Polandd, Minister of Economy of Polandd і член Сейму Польщі[d][2]
ПартіяСоюз демократичних лівих сил і Польська об'єднана робітнича партія
Нагороди
Орден «На благо Республіки» Орден Білої зірки 1 ступеня орден «За заслуги» III ступеня срібний Хрест заслуги Бронзовий Хрест заслуги Медаль Комісії народної освіти Польщі

Яцек Ян Пехота, пол. Jacek Jan Piechota (нар. 28 квітня 1959, Щецин) — польський політик, у 1985—2007 був депутатом Сейму PRL i RP IX, X, I, II, III, IV i V каденції, міністром економіки в уряді прем'єр-міністра Лешека Міллера від 2001 до 2003, міністром економіки і праці у другому уряді прем'єр-міністра  Марка Белки у 2005 році. Президент Польсько-української господарчої палати.

Життєпис

[ред. | ред. код]

У 1983 році закінчив магістратуру на Факультеті Хімічної Технології та Інженерії щецінського Політехнічного університету, отримавши ступінь інженера-хіміка. Під час навчання був членом президії ради вишу Соціалістичного Союзу Польських Студентів. У 1984—1985 роках працював вчителем хімії в VI Загальноосвітньому Ліцеї в Щецині[3]. У 1978 році він приєднався до Польської Об'єднаної Робочої Партії, був комендантом Надодрянського Загону Союзу Польського Харцерства і І секретарем первинної партійної організації Польської об'єднаної робітничої партії при штаб ескадрильї Союзу Польського Харцерства. Працював у Об'єднанні «Ординатська».

Будучи членом ПОРП засідав у Міській Національній Раді Щецина. Був депутатом Сейму ПНР і Республіки Польщі IX, X, I, II, III і IV та V скликання від ПОРП, а пізніше від Союзу лівих демократів Щецинського округу (№ 91, № 20, № 44 та № 41). Після розпуску Польської об'єднаної робочої партії до 1999 року належав до соціал-демократії Республіки Польща. Фігурував у списку Мачеревича з 1992 як зареєстрований 3 травня 1984 щецинською Службою Безпеки Таємний співпрацівник «Роберт». У люстраційній декларації Яцек Піхота спростував співпрацю з органами безпеки ПНР. До декларації не було жодних зауважень від люстраційних органів[4].

З 19 листопада 2001 до 7 січня 2003 року він обіймав посаду міністра економіки в уряді Лешека Міллера. Був заступником міністра економіки і праці в уряді Марка Белки, а після відставки Ежи Хаузнера 31 березня 2005 року зайняв його місце, ставши міністром економіки та праці.

Яцек Пєхота був членом виборчого комітету Влодзімежа Цімошевича в президентських виборах 2005 року. У 2006 році за підтримки виборчого комітету Лівих і Демократів у місцевих виборах балотувався на пост президента Щецина. У першому турі голосування зайняв 2. місце (27,91 %, 38 059 голосів), у II турі програв кандидату від «Громадянської Платформи» Пьотру Кшистку, отримавши 35,17 % підтримки (40 394 голоси)[5].

У 2007 році Яцек Пєхота не балотувався у дострокових парламентських виборах і відмовився від політичної діяльності, зайнявшись діяльністю у приватному секторі. Яцек Пєхота обіймає пост Президента Польсько-української господарчої палати, є ініціатором і співзасновником Асоціації Baltic Business Forum, яка організовує щорічно з 2009 року у Свіноуйсьці з польського боку і в Герінгсдорфі з німецької сторони економічну конференцію для бізнесу і державних структур з країн басейну Балтійського Моря і Східної Європи і є віце-президентом цієї організації. У 2011 році брав участь у виборах до Сенату в окрузі № 98, де зайняв 2. місце, отримавши 44 957 голосів (24,4 %)[6]. У 2015 був призначений віце-президентом Союзу Польських Парламентаріїв[7].

Відзнаки

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б https://bs.sejm.gov.pl/F?func=find-acc&acc_sequence=000025925&find_code=SYS&local_base=ARS10
  2. ↑ https://orka.sejm.gov.pl/ArchAll2.nsf/Glowny?OpenFrameset&kad=1
  3. ↑ Sejm Rzeczypospolitej Polskiej. II kadencja. Przewodnik, Wydawnictwo Sejmowe, Warszawa 1994, s. 134
  4. ↑ Będzie czwarte podejście do lustracji Piechoty. 24kurier.pl. Архів оригіналу за 24 вересня 2020. Процитовано 29 грудня 2020.
  5. ↑ Geografia wyborcza - Wybory samorządowe - Państwowa Komisja Wyborcza. wybory2006.pkw.gov.pl. Архів оригіналу за 2 грудня 2017. Процитовано 29 грудня 2020.
  6. ↑ Obwieszczenie Państwowej Komisji Wyborczej z dnia 11 października 2011 r. o wynikach wyborów do Senatu Rzeczypospolitej Polskiej przeprowadzonych w dniu 9 października 2011 r. (Dz.U. z 2011 r. Nr 218, poz. 1295[недоступне посилання])
  7. ↑ Związek Polskich Parlamentarzystów | Władze. web.archive.org. 1 вересня 2018. Архів оригіналу за 1 вересня 2018. Процитовано 29 грудня 2020.
  8. ↑ УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №452/2013. Офіційне інтернет-представництво Президента України (ua) . Архів оригіналу за 30 липня 2019. Процитовано 29 грудня 2020.