Ґрунтозахисне землеробство — система землеробства, основним завданням якої є захист ґрунту від водної та вітрової ерозії; комплекс науково обґрунтованих організаційно-господарських, агротехнічних, лісомеліоративних, гідротехнічних та інших заходів, спрямованих на боротьбу з ерозією ґрунту. Високоефективною є система плоскорізного обробітку. При полицевій системі на цілинних і перелогових землях ґрунт після розорювання швидко втрачає структурний стан, розпилюється і не може чинити опір руйнівній силі вітру. При ґрунтозахисній системі надійним захистом ґрунту від руйнування вітром є рослинний покрив і збереження на поверхні ґрунту стерні та інших рослинних решток, що можливо лише завдяки застосуванню комплексу плоскорізних ґрунтообробних знарядь. Важливою складовою ланкою ґрунтозахисної системи є зернопарові чотири-, п'ятипільні сівозміни, де чисті пари займають 20-25 % ріллі. На чистих парах застосовують куліси, посмужний обробіток ґрунту (смуги пару завширшки 100—150 м чергують зі смугами такої самої ширини зернових культур). На полях з легким механічним складом ґрунту ефективним заходом є впровадження ґрунтозахисних сівозмін, у яких при смуговому розміщенні посіви багаторічних трав чергують з посівами однорічних культур. Ґрунтозахисне землеробство передбачає й будівництво протиерозійних гідротехнічних споруд, лиманне зрошення, здійснення комплексу інших заходів меліорації. Ґрунтозахисна система поклала кінець прояву вітрової ерозії на сході СРСР на площі близько З0 млн га. В степовій зоні України застосування плоскорізного обробітку та сівби зернових культур стерньовими сівалками є високоефективним заходом захисту ґрунту від вітрової ерозії і підвищення урожайності сільсько-господарських культур. В умовах загрози водної ерозії ґрунтозахисне землеробство спрямоване на створення глибокого орного шару, проведення обробітку ґрунту впоперек схилу, застосування спеціальних агромеліоративних заходів (обвалування, лункування, переривчасте борознування зябу, щілювання, смугове розміщення культур та ін.).
В європейських країнах найбільш популярними з ґрунтозахисних технологій є:
Вчений агроном, Афанасій Пилипович Устименко, заслужений агроном УРСР. Головний агроном колгоспу «Маяк» Дніпропетровської області, з групою ентузіастів, самостійно розробив спосіб — безплужний обробіток землі. У колгоспі було проведено такий експеримент, 39 гетарів поля № 6, що на території третього механзаводу, обробили безплужним способом — з одного боку, а іншу частину поля, підготовку якої до засіву вели з допомогою плуга з передплужником, засіяли кукурудзою на зерно. Результат урожайність на 39 гектарах досягла 50,1 ц/га в той час як на останніх ца цифра становила 47,3 ц/га.
Безплужний обробіток. У хід ідуть плоскорізи та дискові знаряддя. Афанасій Пилипович Устименко розробив так звані комплексні агрегати, до складових частин яких увійшли: плоскоріз, борона та котки. З їх допомогою ведеться підготовка під посів озимих культур, багаторічних трав, кукурудзи на силос і стерньових попередників. Всі площі, які йдуть під посів озимих, за винятком чорного пару, обробляються поверхневим способом без оранки.
Це незавершена стаття про сільське господарство. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Це незавершена стаття з екології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |