Belorusa klasika ortografio[1][2][3][4][5][6] (beloruse klasike:беларускі клясычны правапіс, beloruse:беларускі класічны правапіс), aŭ taraŝkevica (Beloruse klasike:тарашкевіца, beloruse:тарашкевіца) - estas la ortografio de la belorusa lingvo (en la plej larĝa senco - ĝi estas la lingva normo[7][8]), kiu bazitas sur la literatura normo de la moderna belorusa lingvo kaj en ĝiaj reguloj antaŭ la politika reformo de belorusa ortografio en 1933, kaj ĉe iuj akademiaj proponoj en 1930, 1933 kaj 1993. Ĝi estas la unua normigita ortografio de belorusa lingvo[9] kaj la tradicia belorusa ortografio en la moderna senco[10][11][12][13][14][15][16][17][18].
La unua normigo de la belorusa klasika ortografio estis farita de Branislaŭ Taraŝkeviĉ en 1918 kaj estis en ĉiutaga uzo de oficiala ĝis la belorusa ortografia reformo en 1933.
La nomo "Taraŝkevica" emfazas la grandan similecon de ortografio kun laboro de B. Taraŝkeviĉ en 1918 kaj ĝi estis enkondukita en la lingvouzo en la jaroj 1980-aj de belorusa lingvisto Vincuk Vjaĉorka. De ĉirkaŭ 1994 kiel sinonimo kun la prioritato uzi la nomon, estas uzata ankaŭ "klasika ortografio."
En 2005 kun la eldono de la libro "Belorusa klasika ortografio - Kodo de Praktiko" efektivigis la normigon de la klasika moderna ortografio. En 2007, la IANA donis al taraŝkevica propran lingvan kategorion «tarask»[19].
↑Cychun H., Weißrussisch [1]Arkivigite je 2017-10-11 per la retarkivo Wayback Machine // Lexikon der Sprachen des europäischen Ostens / hrsg. von Miloš Okuka. Unter Mitw. von Gerald Krenn, 2002. — 1031 S. — ISBN 3-85129-510-2.
↑Решение Высшего Хозяйственного Суда Республики Беларусь от 22.12.98 г № 2—1/98 по иску редакции газеты «Наша Нива» (г. Минск) к ответчику — Государственному комитету Республики Беларусь по печати — о признании недействительным предупреждения от 29 мая 1998 г. № 26. [2]Arkivigite je 2012-01-28 per la retarkivo Wayback Machine
↑Суіснаваньне ў Беларусі двух правапісаў // Ніна Баршчэўская. Беларуская эміграцыя — абаронца роднае мовы. — Варшава: Катэдра Беларускай Філялёгіі Факультэт Прыкладной Лінгвістыкі і Ўсходнеславянскіх Філялёгіяў Варшаўскі Ўніверсітэт, 2004. [3]
↑Пётра Садоўскі. Інавацыі 90-х гадоў у мове беларускіх недзяржаўных выданняў // Беларуская мова: шляхі развіцця, кантакты, перспектывы. Матэрыялы ІІІ Міжнароднага кангрэса беларусістаў «Беларуская культура ў дыялогу цывілізацый». — Мн.: Беларускі Кнігазбор, 2001. ISBN 985-6638-33-Х. — С. 224.
↑Юрась Бушлякоў, Вінцук Вячорка, Зьміцер Санько, Зьміцер Саўка. Беларускі клясычны правапіс. Збор правілаў. Сучасная нармалізацыя. Вільня—Менск, 2005. — 160 с.
↑ Літаратура/Беларуская мова. Лінгвістычны кампэдыюм|к
↑ Літаратура/Гісторыя Беларусі (у кантэксьце сусьветных цывілізацыяў) С. 400.
↑Коряков Юрий Борисович. Языковая ситуация в Белоруссии и типология языковых ситуаций. Диссертация на соискание ученой степени кандидата филологических наук. Научный руководитель — доктор филологических наук, профессор В. М. Алпатов. — Московский Государственный Университет им. М. В. Ломоносова. Филологический факультет. С. 49. [4].
↑Віктар Гаўрыш. Рэформы правапісу не будзе. Вяртання да тарашкевіцы таксама // «Беларуская думка» № 11, лістапад 2007.
↑Скарыназнаўства, кнігазнаўства, літаратуразнаўства: Матэрыялы ІІІ Міжнар. кангрэса беларусістаў «Беларуская культура ў дыялогу цывілізацый» (Мінск, 21—25 мая, 4—7 снеж. 2000 г.) / Рэдкал.: У. Конан (гал. рэд.) і інш. — Мн.: «Беларускі кнігазбор», 2001. — 364 с. — (Беларусіка = Albaruthenica; Кн. 20). ISBN 985-6638-34-8. — C. 26. [5]Arkivigite je 2009-10-08 per la retarkivo Wayback Machine
↑Международная конференция «Судьбы языков: Вопросы внешней и внутренней истории» // Вестник ПСТГУ III: Филология 2007. Вып. 1 (7). С. 220.
↑Елена Темпер. Модели формирования нации в Беларуси после 1990 г. // Cesty k národnímu obrození: běloruský a český model, Sborník příspěvků z konference konané 4. — 6. 7. 2006 v Praze. ISBN 80-239-8444-6. — С. 214.