Агентство з оборонного розвитку

Агентство з оборонного розвитку
(국과연 і ADD)
국방과학연구소
Загальна інформація
КраїнаПівденна Корея Південна Корея
Дата створення06 серпня 1970
Керівництво діяльністю здійснюєНауково-дослідний інститут Міністерства національної оборони (липень 1954-липень 1961)
Керівне відомствоУряд Південної Кореї
Штаб-квартира160, Bugyuseong-daero 488beon-gil, Yuseong-gu, Daejeon, South Korea
Кількість співробітників3,432 (станом на 2023) [1]
Річний бюджет₩1,485 трлн [2]
директорPark Jong-seung
перший замісник директораJung Jin-gyeong
Офіційний сайт англійською
Офіційний сайт корейською

Агентство з оборонного розвитку (кор. 국방과학연구소; ханча 國防科學硏究所; латиніз. Gukbang Gwahak Yeonguso; англ. Agency for Defense Development (ADD)) — це південно-корейська корпорація, заснована Управлінням програми оборонних закупівель з метою сприяння зміцненню національної оборонної спроможності та незалежної національної оборони Республіки Корея.

Метою Агентства є зміцнення національної оборони, покращення національного науково-дослідного потенціалу та розвиток вітчизняної оборонної промисловості, розробляючи нову зброю, подальше виробництво якої беруть на себе оборонні компанії. Воно відповідає за розробку передових систем озброєння та проведення досліджень і аналізу у галузі національної оборонної науки та технологій тих сферах, що мають високий ризик та є економічно невигідними для розробки безпосередньо компаніями.

Серед іншого, Агентством була створена перша південнокорейська балістична ракета Nike Hercules Korea-1, також відома як White/Polar Bear, розроблена у 1970-х роках і вперше успішно випробувана у 1978 році. [3]

Також Агентство є оператором першого спеціального військового супутника Південної Кореї ANASIS-II[en], запущеного ракетою Falcon 9 20 липня 2020 року. [4]

Історія

[ред. | ред. код]
Президент Пак Чон Хі інспектує виготовлені Агентством прототипи. Виставка військового обладнання, 03 квітня 1972.

Оскільки трирічна Корейська війна закінчилася перемир'ям, а не мирною угодою, Південна та Північна Корея продовжували перебувати у конфлікті протягом холодної війни. Після підписання Договору про взаємну оборону[en] в жовтні 1953 року Південна Корея почала відновлення своєї економіки, допомогу у військовій сфері при цьому отримуючи від Сполучених Штатів. [5]

У липні 1954, незважаючи на військову допомогу з-за кордону, президент Лі Синман заснував Науково-дослідний інститут Міністерства національної оборони для сприяння незалежному оборонному виробництву. Ця спроба корейського уряду виробляти власне військове постачання сприяла локалізації військових постачань, таких як військове харчування, уніформа та компоненти оборони, які до того покладалися виключно на іноземну допомогу.

Після оголошення доктрини Ніксона у рамках примирення між Сполученими Штатами та Східним блоком 25 липня 1969 року з Південної Кореї було виведено близько 20 000 американських військових.

Внаслідок виведення військ США і посилення військових провокацій Північної Кореї проти Південь, що почалися наприкінці 1960-х, Південна Корея відчула потребу в самозабезпеченій національній обороні, яка не покладатиметься на військову допомогу США. Тому 6 серпня 1970 у Сеулі за сприяння президента Пак Чон Хі було створено державну корпорацію Агентство оборонного розвитку. В листопаді наступного року воно розпочало незалежний проєкт оборонних розробок під назвою «Розробка базового прототипу зброї». [5] [6]

Втім, у 1970-х роках Південна Корея мала слабкі базові галузі та системи для розвитку та стабільного виробництва військової техніки. Тому в 1973 році уряд визначив національними стратегічними галузями такі галузі важкої промисловості, як сталеливарна, машинобудівна, хімічна та нафтова.

Пізніше, у лютому 1974 року, розпочався восьмирічний план військового будівництва «Проект Юльгок», що включав плани зміцнення збройних сил Південної Кореї. [5] [6] [7]

Основні науково-дослідні проєкти

[ред. | ред. код]

Більшість основних технологій розробляються Агентством, а приватні оборонні компанії відповідають за розробку решти підтехнологій та виробництво основних частин і готової продукції. [8]

Піхотна зброя

[ред. | ред. код]

Ракетні системи

[ред. | ред. код]

Джерело: Агентство оборонного розвитку [9]

Протиракетна оборона

[ред. | ред. код]

Джерело: Агентство оборонного розвитку [10]

  • ПЗРК KP-SAM (Chiron);
  • ЗРК малої дальності K-SAM (Pegasus) на базі Crotale R440;
  • ЗРК середньої даньності KM-SAM (Cheongung-I) і KM-SAM Block-II (Cheongung-II) на основі технології ракети 9М96, що використовується на ракетних системах С-350Е та С-400;
  • корабельний зенітно-ракетний комплекс малої дальності K-SAAM[en] (Haegung);
  • багаторівнева система ПРО великої дальності L-SAM[en].

Наземні системи озброєння

[ред. | ред. код]

Джерело: Агентство оборонного розвитку [11]

Морські та підводні системи озброєння

[ред. | ред. код]

Джерело: Агентство оборонного розвитку [12]

Авіація та БпЛА

[ред. | ред. код]

Джерело: Агентство оборонного розвитку [13]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б 3. 임직원 수 (кор.). Міністерство економіки і фінансів. 2023. Процитовано 05 квітня 2024.
  2. ↑ а б 국방기술 연구개발 투자 1조 원 시대를 열다 (кор.). Управління програми оборонних закупівель. 06 вересня 2021. Архів оригіналу за 30 травня 2022. Процитовано 05 квітня 2024.
  3. ↑ а б Dinshaw Mistry (2003). Containing Missile Proliferation: Strategic Technology, Security Regimes, and International Cooperation in Arms Control (англ.). University of Washington Press. ISBN 9780295985077.
  4. ↑ а б Anasis 2 (KMilSatCom 1) (англ.). Процитовано 12 квітня 2024.
  5. ↑ а б в г 1970년대 방위산업 육성 : 자주국방의 토대 구축 (англ.). Національний музей сучасної історії Кореї. Архів оригіналу за 29 липня 2023.
  6. ↑ а б в The Development Process & Achievement of the Korean Defense Industry for Last 40 Years (англ.). Korea Institute for Defense Analyses. 2010. Архів оригіналу за 14 листопада 2023.
  7. ↑ а б 중화학공업 (кор.). Академія кореєзнавства[en]. Процитовано 12 квітня 2024.
  8. ↑ а б Defense Technology R&D. Агентство оборонного розвитку. Процитовано 12 квітня 2024.
  9. ↑ а б Missile defense systems (англ.). Agency for Defense Development. Архів оригіналу за 25 травня 2022. Процитовано 12 квітня 2024.
  10. ↑ а б Missile Systems (англ.). Agency for Defense Development. Архів оригіналу за 26 травня 2022. Процитовано 12 квітня 2024.
  11. ↑ а б Ground Weapon Systems (англ.). Agency for Defense Development. Архів оригіналу за 26 травня 2022. Процитовано 12 квітня 2024.
  12. ↑ а б Maritime/Underwater Weapon Systems (англ.). Agency for Defense Development. Архів оригіналу за 26 травня 2022. Процитовано 12 квітня 2024.
  13. ↑ а б Aircraft and UAV Systems (англ.). Agency for Defense Development. Архів оригіналу за 26 травня 2022. Процитовано 12 квітня 2024.