Гвідо Арістарко | |
---|---|
Дата народження | 7 жовтня 1918[1] |
Місце народження | Фоссачезія, Провінція К'єті, Абруццо, Італія |
Дата смерті | 11 вересня 1996[1][2] (77 років) |
Місце смерті | Рим, Італія |
Громадянство | Італія Королівство Італія |
Професія | сценарист, кінокритик |
Заклад | Туринський університет |
IMDb | ID 0034900 |
Гві́до Аріста́рко (італ. Guido Aristarco; 7 жовтня 1918, Мантуя[3] — 11 вересня 1996, Рим) — італійський сценарист і кінокритик[4].
Народився в сім'ї залізничного робітника й у ранньому дитинстві багато переїжджав; виріс у Мантуї. З юнацьких років був прибічником марксизму.
У 1948–1952 роках був редактором журналу «Cinema», від 1952 — журналу «Cinema nuovo». У 1951—1952 й у 1958—1959 роках викладав у Міланському університеті[4].
1952 року заснував журнал «Cinema Nuovo» (укр. «Нове кіно»). 1953 року написав сценарій до фільму L'armata s'agapò, в якому угледіли наклеп на збройні сили країни, внаслідок чого сценариста заарештували на 45 днів. 1969 року виграв перший в Італії конкурс кінокритиків. Від другої половини 1970-их років співпрацював з італомовним югославським журналом про кіно Panorama.
Згодом зайнявся викладацькою діяльністю: викладав у Туринському університеті до початку 1980-их років, потім завідував кафедрою історії та критики кіно гуманітарного факультету Римського університету. 1989 року вийшов на пенсію. Написав значну кількість наукових праць з теорії й історії кіно, творчості відомих італійських кінорежисерів і кінематографів Італії за часів фашистського режиму.