Греки в Чехії

Членами грецької меншини в Чехії вважаються громадяни Чехії, які заявили про свою грецьку національність, та громадяни Греції, які мають короткострокове або постійне місце проживання в Чехії, . За даними 2008 року, приблизно 3500 громадян Чехії заявили, що мають грецьке громадянство [1] а за даними 2009 року 860 громадян Грецької Республіки проживають у Чехії з короткостроковим або постійним місцем проживання.[2] Більшість з них мешкає в Празі, Сілезії ( Крнов, Брунталь, Карвіна, Тржинець, Злате Гори ) та на північній Моравії ( Шумперк ).

Історія

[ред. | ред. код]

Поява цієї меншини бере свій початок з періоду після Другої світової війни . Після закінчення Грецької громадянської війни, в 1948 - 1949 роках, на території тодішньої Чехословацької Республіки оселилося понад 12 000 греків. В основному це були громадяни лівої політичної орієнтації, але також було кілька десятків військовополонених з королівської армії. У першій хвилі 1948 року прибуло понад 3000 дітей, а за ними на рубежі 1948-1949 років - дорослі . Після необхідної акліматизації в карантинних таборах ( Лешани у Бенешові, Мікулов, Сватоборжице у Кийові, Техонін [3] ) відбувалося розселення емігрантів у прикордонних районах Чеської Сілезії та в північно-західній Богемії . Спочатку ізольована група адаптувалася в середині 1950-х років, і поступово греки поширилися майже по всій республіці. У 70-х роках по всій Чехословаччині проживало 15 000 греків, 900 з них у Крнові, де вони мали заповнити прогалину депортованого німецького населення.[4] Деякі з них, особливо люди похилого віку, намагалися повернутися на батьківщину після падіння режиму полковників, що їм не вдалося в більшій мірі до 1980-х років.

Сучасність

[ред. | ред. код]
Яна Міхаіліду, чеський політик грецького походження.

За результатами перепису населення від 3 березня 1991 р. 3379 громадян Чехії заявили про свою грецьку національність. У 2008 році ця кількість становила приблизно 3500.

Сьогодні в Чехії існує десять грецьких громад у містах Богумін, Брно, Гавіржов, Єсеник, Карвіна, Крнов, Острава, Тржинець, Шумперк та Явірник .[1] Усі ці десять громад є частиною Асоціації грецьких громад у Чеській Республіці. Грецька громада Праги стоїть поза межами Асоціації. У Чехії є також багато інших організацій, що пов'язані з цією меншиною: Товариство друзів Нікоса Казандзакіса, Фонд Геленіка та Грецький ліцей у Чехії .

За словами голови Асоціації грецьких громад Чехії Христоса Біаласа, десятки сімей повернулися до Чехії в 2011 році через заворушення в Греції, і ще сотні розглядають можливість переїзду.[4] Греки часто приїжджають до Чехії на роботу на запрошення міжнародних компаній.

Грецькі громади регулярно організовують культурні та соціальні заходи, зустрічі старшого та молодшого поколінь. Грецьку мову та грецькі танці викладають у більшості з них.

Відомі представники меншини

[ред. | ред. код]

Джерела

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б (англ.)Řecké ministerstvo zahraničí o vztazích s ČR
  2. ↑ ČSÚ: Cizinci podle typu pobytu, pohlaví a státního občanství - k [Архівовано 15 липня 2021 у Wayback Machine.] 31. 12. 2009
  3. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 16 березня 2017. Процитовано 15 травня 2021.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  4. ↑ а б Řekové se vracejí do „svého“ Česka. № 43/2011. с. 14—15.
  5. ↑ Zemřela Evangelia Čarasová, nejstarší obyvatelka ČR.
  6. ↑ Karagavrilidis Jordanis[недоступне посилання]

Література

[ред. | ред. код]
  • BOTU, Antula, KONEČNÝ, Milan: Řečtí uprchlíci. Kronika řeckého lidu v Čechách, na Moravě a ve Slezsku 1948-1989. Praha 2005
  • CIRONIS, Petros: Akce „Řecké děti 1948“. Dokumenty, vzpomínky a komentáře na emigraci hellénských dětí v roce 1948 do Československa. Rokycany 2001
  • HRADEČNÝ, Pavel: Řecká komunita v Československu. Její vznik a počáteční vývoj (1948-1954). Studijní materiály Ústavu pro soudobé dějiny AV ČR, Praha 2000
  • MARTINEK, Libor. Spisovatelé řecké národnosti z Jeseníků. In: Okraj a střed v jazyce a v literatuře. Ústí nad Labem: UJEP, 2003. S. 462–467.
  • MARTINEK, Libor. Příspěvek k problematice řecké a slavomakedonské emigrace v Československu a v České republice po 2. světové válce.. In: Slezský sborník. Opava: Slezský ústav AV ČR v Opavě, 2003. Ročník 101, č. 4. S. 470–481.
  • MARTINEK, Libor. K literární tvorbě spisovatelů řecké národnostní menšiny v Československu a České republice Praxitelise Makrise a Sotirise Joanidise. In: ZEMANOVÁ, Zuzana; POŘÍZKOVÁ, Lenka. Cizinec – vyhnanec – přistěhovalec. Sborník příspěvků z mezinárodního sympozia Umění a kultury střední Evropy 2011.. Olomouc: Univerzita Palackého, 2012. S. 251–261.
  • Praxitelis Makris – řecký spisovatel píšící česky. Т. 2009, № 1. с. 9—10.

Див. також

[ред. | ред. код]