Джеймс Бінні

Джеймс Бінні
Народився12 квітня 1950(1950-04-12)[1] (74 роки)
Великий Лондон, Лондон[d], Англія, Велика Британія[2]
Країна Велика Британія[2]
Діяльністьфізик, астроном, астрофізик, дослідник
Alma materUniversity of Cambridge
University of Oxford
Галузьастрофізика
ЗакладІнститут перспективних досліджень
Університет Оксфорда[3]
Науковий ступіньдокторський ступінь[2]
Науковий керівникДенніс Шіама
Аспіранти, докторантиБраян Грін
ЧленствоЛондонське королівське товариство
МАС
Нагороди
Особ. сторінкаwww-thphys.physics.ox.ac.uk/people/JamesBinney/

Джеймс Джеффрі Бінні (народився в 1950 році) — британський астрофізик. Він є професором фізики в Оксфордському університеті та колишнім керівником кафедри теоретичної фізики, а також почесним членом коледжу Мертон. Бінні відомий головним чином своєю роботою в галузі теоретичної галактичної та позагалактичної астрофізики, хоча він також зробив внесок у галузі за межами астрофізики.

Освіта і кар'єра

[ред. | ред. код]

У 1971 році Бінні здобув ступінь бакалавра математики в Кембриджському університеті. Потім він перейшов до Оксфордського університету, де 1975 року в Крайст-Черч здобув ступінь доктора філософії під керівництвом Денніса Шайами. Він був запрошеним науковцем в Інституті перспективних досліджень в Прінстоні у 1983–87 роках і знову восени 1989 року[4] Після кількох постдокторських посад, у тому числі стипендії молодшого дослідника в Коледжі Магдалини та посади в Прінстонському університеті, Бінні повернувся до Оксфорда як університетський викладач і стипендіат, а також викладач фізики в Мертон-коледжі[en] в 1981 році. 1992 року він став лектором теоретичної фізики, а 1996 — професором фізики.

Бінні отримав низку нагород і відзнак за свою роботу, включаючи премію Максвелла Інституту фізики (1986), премію Брауера від Американського астрономічного товариства (2003), медаль і премія Дірака (2010)[5] і медаль Еддінгтона (2013)[6]. Він є членом Королівського астрономічного товариства з 1973 року, а також став членом Королівського товариства з 2000 року. Він є членом Європейської консультативної ради Princeton University Press[7].

Інтереси

[ред. | ред. код]

Дослідницькі інтереси Бінні включають динаміку галактик, зокрема Чумацького Шляху, моделювання орбіт зір в галактиках, вплив наднових зір і активних ядер галактик на галактичні диски.

Публікації

[ред. | ред. код]

Бінні є автором понад 200 статей у рецензованих журналах і кількох підручників. Його книга Galactic Dynamics довгий час вважалась стандартною довідковою роботою у своїй галузі.

Книги:

  • Galactic Astronomy, by Dimitri Mihalas and James Binney, Freeman 1981. Galactic Dynamics, by James Binney and Scott Tremaine, Princeton University Press, 1988.
  • The Theory of Critical Phenomena by J. J. Binney, N. J. Dowrick, A. J. Fisher & M. E. J. Newman, Oxford University Press, 1992.
  • Galactic Astronomy (2nd ed.), by James Binney and Michael Merrifield, Princeton University Press, 1998.
  • Galactic Dynamics (2nd ed.), by James Binney and Scott Tremaine, Princeton University Press, 2008. James Binney; David Skinner (2008).
  • The Physics of Quantum Mechanics: An Introduction. Cappella Archive.

Список літератури

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. ↑ а б в Deutsche Nationalbibliothek Record #171978153 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  3. ↑ Montenegro A. ORCID Public Data File 2023 — 2023. — doi:10.23640/07243.24204912.V1
  4. ↑ A Community of Scholars. Institute for Advanced Study. Процитовано 1 травня 2013.
  5. ↑ 2010 Dirac medal. Institute of Physics. Процитовано 1 травня 2013.
  6. ↑ Winners of the 2013 awards, medals and prizes – full details. Royal Astronomical Society. Архів оригіналу за 9 February 2013. Процитовано 1 травня 2013.
  7. ↑ European Advisory Board. Princeton University Press. 7 липня 2011. Архів оригіналу за 8 June 2011. Процитовано 1 травня 2013.

Посилання

[ред. | ред. код]
  • Сторінка факультету, Центр теоретичної фізики Оксфордського університету (включає коротку біографію)