Ця стаття містить текст, що не відповідає енциклопедичному стилю. (березень 2015) |
Евіатар Зерубавель | |
---|---|
Народився | 1948[1] Ізраїль |
Країна | Ізраїль |
Діяльність | соціолог, викладач університету |
Alma mater | Тель-Авівський університет Пенсільванський університет |
Заклад | Ратґерський університет |
Науковий керівник | Ервінг Ґофман |
У шлюбі з | Yael Zerubaveld |
Нагороди |
Евіатар Зерубавель (англ. Eviatar Zerubavel) — ізраїльський та американський соціолог, учень Ірвіна Гоффмана, автор когнітивної теорії соціального часу, автор праць у галузі соціології знання, раціоналізації та стандартизації часу в повсякденному житті, ролі стандартів у пізнанні та спілкуванні.
Народився 1948 році в Ізраїлі. Батьки Евіатара працювали у сфері міжнародних відносин, а тому його дитинство пройшло більшою мірою за кордоном. Спочатку він навчався у Тель-Авівському університеті, а потім у Пенсильванському університеті, де захистив дисертацію та отримав Ph.D. з соціології у 1976 році під керівництвом Ірвіна Гоффмана. Викладав у Колумбійському університеті та університеті штату Нью-Йорк в Стоуні-Брук, проте більша частина його наукової кар`єри пов`язана із Рутгерським університетом. В 2003 році він здобув грант Гуггенгайма.
Головна тема — раціоналізація повсякдення, і, в першу чергу, його часових вимірів.
Перші визначні здобутки Зерубавеля стосувалися вивчення часу, а точніше – соціології та стандартизації часу. До його праць із даної тематики належать Patterns of Time in Hospital Life (1979); Hidden Rhythms (1981); The Seven Day Circle (1985); and Time Maps (2003). Пізніше він звернувся до вивчення того, що визначив як «когнітивна соціологія», вказуючи на те, що наскільки сильніше на ментальність людини впливає суспільство, ніж людська природа, і наскільки спільності, що позначають соціальні групи, включають в себе колективні зразки міркування. Його хід думок з цього приводу відображається у працях The Fine Line (1991); Terra Cognita (1992); Social Mindscapes (1997); and The Elephant in the Room (2006). Протягом багатьох років Зерубавель очолював аспірантську програму в рутгерському університеті, а також був куратором багатьох аспірантів. Він також зацікавився вивчення звичок академічної роботи та управлінням часом. Його книга The Clockwork Muse (1999) містить багато практичних порад авторам текстів, а особливо тим, хто пише книги та дисертації. В своїх власних працях Зерубавель часто використовує приклади з повсякденного життя. Одружений з Яель Зерубавель, спеціалістом з ізраїльської історії, яка теж викладає в Рутгерському університеті.