Еміль Аколла

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Аккола.

Еміль Аколла
фр. Émile Acollas
Ім'я при народженні	фр. Pierre René Paul Émile Acollas[1]
Народився	25 червня 1826(1826-06-25)[4][5]^[…]  Ла-Шатр[4][1][6]
Помер	17 жовтня 1891(1891-10-17)[2][3] (65 років)  rue du Chemin-Vert^d, Курбевуа[7]
Країна	Франція
Діяльність	правник, політик, журналіст
Галузь	правознавство, право[8] і політика[8]
Знання мов	французька[9][10]
Нагороди
Медіафайли у Вікісховищі

Емі́ль Аколла́ (фр. Émile Acollas; 1826—1891) — французький юрист, соціаліст і антимілітарист.

За активну пропаганду республіки в період імперії був репресований.

Від 1850 року завідував кафедрою права в Берні. Одночасно співробітничав у респ. газеті «Ревей» («Пробудження») Деле-клюза.

За Паризької Комуни 1871 був призначений деканом юридичного факультету в Парижі.

Праці

Перу А. належить велика кількість праць з права та політики, серед них

• «Філософія політичної науки» (1877),
• «Курс цивільного права» (1869–1873) та ін.

Примітки

1. база даних Léonore — ministère de la Culture.
   d:Track:Q2886420d:Track:Q384602
2. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
   d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
3. Proleksis enciklopedija, Opća i nacionalna enciklopedija — 2009.
   d:Track:Q3407324
4. Departmental archives of Indre
   d:Track:Q21027356
5. база даних Léonore — ministère de la Culture.
   d:Track:Q2886420d:Track:Q384602
6. Аколла Эмиль // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохорова — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
   d:Track:Q649d:Track:Q17378135
7. Departmental archives of Hauts-de-Seine — 1968.
   d:Track:Q19606456
8. Чеська національна авторитетна база даних
   d:Track:Q13550863
9. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
   d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
10. CONOR.Sl
    d:Track:Q16744133

Література

• Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.