Еміль Аколла

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Аккола.
Еміль Аколла
фр. Émile Acollas
Ім'я при народженніфр. Pierre René Paul Émile Acollas[1]
Народився25 червня 1826(1826-06-25)[4][5][1]
Ла-Шатр[6][1]
Помер17 жовтня 1891(1891-10-17)[2][3] (65 років)
Аньєр-сюр-Сен
Країна Третя французька республіка
Діяльністьправник, політик, журналіст
Галузьправознавство, право[7] і політика[7]
Знання мовфранцузька[8][9]
Нагороди
Кавалер ордена Почесного легіону

Емі́ль Аколла́ (фр. Émile Acollas; 1826—1891) — французький юрист, соціаліст і антимілітарист.

За активну пропаганду республіки в період імперії був репресований.

Від 1850 року завідував кафедрою права в Берні. Одночасно співробітничав у респ. газеті «Ревей» («Пробудження») Деле-клюза.

За Паризької Комуни 1871 був призначений деканом юридичного факультету в Парижі.

Праці

[ред. | ред. код]

Перу А. належить велика кількість праць з права та політики, серед них

  • «Філософія політичної науки» (1877),
  • «Курс цивільного права» (1869–1873) та ін.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б в база даних Léonore — ministère de la Culture.
  2. ↑ а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  3. ↑ а б Proleksis enciklopedija, Opća i nacionalna enciklopedija — 2009.
  4. ↑ Аколла, Эмиль // Энциклопедический словарь / под ред. И. Е. Андреевский — СПб: Брокгауз — Ефрон, 1890. — Т. I. — С. 295–296.
  5. ↑ база даних Léonore — ministère de la Culture.
  6. ↑ Аколла Эмиль // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохорова — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
  7. ↑ а б Чеська національна авторитетна база даних
  8. ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  9. ↑ CONOR.Sl

Література

[ред. | ред. код]