Ернст Пауер | |
---|---|
нім. Ernst Pauer | |
Основна інформація | |
Дата народження | 21 грудня 1826[1][2][…] |
Місце народження | Відень, Австрійська імперія[1][4] |
Дата смерті | 5 травня 1905 (78 років) |
Місце смерті | Зеегайм-Югенгайм, Дармштадт-Дібург, Дармштадт, Гессен, Німеччина |
Громадянство | Австрія |
Професії | піаніст, композитор, музичний педагог, викладач університету |
Вчителі | Франц Ксавер Вольфганг Моцарт, Франц Лахнер і Симон Зехтер |
Відомі учні | Чарльз Вільєрс Стенфорд і Bernhard Scholzd |
Інструменти | фортепіано |
Жанри | класична музика |
Заклад | Королівська музична академія і Кембриджський університет |
Батько | Ernst Pauerd |
Діти | Max Pauerd[5] |
Файли у Вікісховищі |
Ернст Пауер (нім. Ernst Pauer; 21 грудня 1826, Відень — 5 травня 1905, Югенгайм) — німецький піаніст австрійського походження. Батько Макса фон Пауера.
Син лютеранського релігійного діяча Ернста Пауера. По матері походив з родини відомих клавірних майстрів Штайн-Штрайхер, племінник Андреаса Штрайхера. У 1839-1844 роках навчався музики у Відні в Симона Зехтера (композиція) і Франца Ксавера Моцарта (фортеп'яно), потім в 1845-1847 році вдосконалювався в Мюнхені під керівництвом Франца Лахнера.
З 1847 року працював в Майнці, очоливши за рекомендацією Лахнера місцевий лідертафель. У майнцький період написав і поставив опери «Дон Рієго» (1849) і «Червона маска» (нім. Die rothe Maske; 1850), виступав з хоровими творами та театральною музикою.
З 1851 року на багато років влаштувався в Англії. З успіхом концертував в Лондоні, представляючи великі оглядові програми з історії клавірної музики. Викладав фортеп'яно в Національній школі вивчення музики, потім в Королівському коледжі музики. У 1896 році вийшов у відставку і виїхав до Німеччини.
Склав ряд збірок старовинної клавірної музики, редагував видання «Добре темперованого клавіру», повних зібрань клавірної музики Йозефа Гайдна, Карла Марії фон Вебера і Людвіга ван Бетовена.