Леві Петрус
| Леві Петрус | |
|---|---|
  | |
| Ім'я при народженні | швед. Petrus Lewi Johansson  |
| Народився | 11 березня 1884[1][2][…] Vargönd |
| Помер | 4 вересня 1974[1][2][…] (90 років) Стокгольм, Швеція |
| Поховання | цвинтар Сульниd |
| Країна |  Швеція |
| Діяльність | священнослужитель, автор гімнів, пастор |
| Alma mater | Bethel Seminaryd (1906) |
| Науковий ступінь | доктор богослов'я |
| Знання мов | шведська[4] |
| Заклад | Q10719285? |
| Magnum opus | Християнські демократи (Швеція) |
| Посада | пастор, пастор, головний редактор, редактор, головний редактор і головний редактор |
| Партія | Християнські демократи (Швеція) |
| Конфесія | п’ятидесятництво |
| Діти | Liljen Pethrusd і Knut Pethrusd |
| Нагороди |  |
Леві Петрус (швед. Lewi Pethrus 1884—1974) — шведський п'ятидесятницький лідер, пастор, проповідник, поет; один із засновників і почесний президент шведської Християнсько-демократичної партії; засновник і головний редактор щоденної газети «Dagen».
Леві Петрус зіграв головну роль у заснуванні і розвитку п'ятидесятницького руху у Швеції. У роки його служіння (1913—1958) церква «Філадельфія» була найбільшою п'ятидесятницькою громадою у світі[5].
Леві Петрус народився 11 березня 1884 року в містечку Варген провінції Вестерйотланд на заході Швеції в родині фабричного робітника Югана Йонссона і Анни Христини Петерсдоттер. Леві в дитинстві був пастухом, з 13 років працював кур'єром на пошті, пізніше — на хімічному заводі і паперовій фабриці; з 15 років — на взуттєвій фабриці. 12 лютого 1897 року хрестився в баптистській церкві Венерсборга. У 1900—1903 роках жив в Норвегії, де працював шевцем і брав активну участь в житті місцевих баптистських громад.
У 1904—1906 роках Петрус навчався в Вефільській семінарії в Стокгольмі[6]. Пізніше він зізнався, що навчання в семінарії підірвало його віру в божественність Христа, однак після особистої зустрічі з Христом «у видінні», він знову повірив.
Після завершення навчання, восени 1906 року Петрус пройшов обов'язкову військову службу. У тому ж році він був обраний пастором баптистської церкви Лідчепінга, де служив протягом п'яти років.
У січні 1907 року Леві Петрус з газет дізнається про п'ятидесятницьке пробудження в Осло, де служив Томас Барратт. Після особистої зустрічі з Барраттом, він приєднався до руху п'ятидесятників. Проте, ще деякий час Петрус залишався пастором баптистської церкви в Лідчепінгу. У 1911 році Петрус перебрався в Стокгольм, де стає пастором баптистської церкви «Філадельфія», до якої входило близько 70 прихожан. У 1913 році Союз баптистів Швеції виключає Леві Петруса і громаду «Філадельфія» зі своєї деномінації — приводом стала розбіжність в питаннях причастя (Петрус практикував відкрите причастя для всіх охочих)[6]. На той момент в церкви «Філадельфія» було вже 438 членів[7]. Ця подія послужила поштовхом до формування п'ятидеся тницького руху Швеції. Вигнання церкви «Філадельфія» з баптистського союзу не було одностайно сприйнято самими баптистами, багато з яких побачили в ньому порушення принципу автономії громади. На розчарування баптистських лідерів, виключення «Філадельфії» з асоціації призвело до подальшого дроблення баптистського союзу — багато громад вирішили покинути цю деномінацію[8].
В 1911 году при церкві «Філадельфія» була створена місія, у 1912 — видавництво, в 1915 — біблійна школа, в 1916 року вийшов перший номер тижневика Gospel Herald.
Під керівництвом Петруса, церква «Філадельфія» стрімко збільшувалася. До 1918 року в церкві було вже 1,8 тис. парафіян; до 1926 року їхня кількість досягла 3,2 тис.; до 1938 — 5,9 тис.[7] Протягом десятиліть церква Філадельфія залишалася найбільшою п'ятидесятницькою парафією в світі (поки, на початку 1960-х років її не перевершили чилійські і корейські громади). Од ночасно, з ростом в Стокгольмі, п'ятидесятницький рух ріс по всіх Швеції — в 1923 році на території країни діяло вже 300 п'ятидесятницьких «вільних» громад[9].
З ініціативи Петруса церква «Філадельфія» викуповує особняк Рерстанд і на його території будує в 1929-30 роках церкву. До моменту відкриття храм мав 3,5 тис. місць, що робило його найбільшим п'ятидесятницьким храмом у світі.
У 1942 році при особистій участі Петруса п'ятидесятники Швеції відкрили вищий навчальний заклад[10]. У 1945 році Петрус заснував і очолив газету щоденну газету «Dagen» («День»), що виходить досі. У 1952 році при церкві Філадельфія був створений кредитний банк «Самспар», який, крім іншого, займався спонсорством євангелізаційних кампаній[10]. У 1955 році з ініціативи Петруса була створена міжнародне християнське радіо IBRA Radio[10]. Серед інших служінь Петруса особливий успіх мали реабілітаційні центри для алко- та наркозалежних.
Ще в 1939 році під його головуванням в Стокгольмі пройшла міжнародна п'ятидесятницька конференція, в якій брали участь представники з д вадцяти країн [11]. У 1955 році церква «Філадельфія» приймала у себе четверту Світову організацію п'ятидесятницьку конференцію. У церкві Петруса проповідували англіканські, лютеранські та католицькі священики.
У 1949 році Вітонський коледж присвоїв Петрус звання почесного доктора богослов'я.
7 вересня 1958 року Петрус залишив служіння пастора церкви, проте продовжив виступати проповідником в різних п'ятидесятницьких громадах Швеції та інших країнах. У 1959 році він заснував Благодійний фонд Леві Петруса.
У 1963 році увагу шведської громадськості приковує реформа освіти, яка запропонувала скоротити викладання релігії в шкільній програмі. Незважаючи на значні акції протесту і петицію, під якою підписалися 2,1 млн шведів (наймасовіша петиція в історії країни), реформа була прийнята парламентом. У редакційних статтях газети Dagen Петрус звинувачує уряд в матеріалізмі та атеїзмі і міркує про ідею створення «християнської» партії. У 1964 році з ініціативи Петруса створюється Християнсько-демократична партія, віце-головою якої він був в 1964—1968 роках.
В останні сім років життя Леві Петрус всі зими проводив у свого сина Інгмара у Вентурі, штат Каліфорнія.
У 1973 році наказом короля Швеції Карла XVI Густава Леві Петрус стає кавалером Ордена Вази. На святкуванні 90-річчя в березні 1974 року Петруса особисто привітав голова державної Церкви Швеції архієпископ Улоф Сундбю. Влітку 1974 на щорічному з'їзді шведських п'ятидесятників в Ньюгемі Петрус виголосив свою останню проповідь.
Леві Петрус помер 4 вересня 1974 року у віці 90 років. Похований в Стокгольмі.
Леві Петрус одружився 12 квітня 1913 року на Лідії Юсефіні Даніельссон (1881-1966). Вінчання пройшло в баптистській церкві «Віфанія» в норвезькій комуні Крагере. У Леві і Лідії було дев'ятеро дітей (Дора, Інгмар, Карл-Якоб, Кнут (1924), Лільен, Міріам (1916), Олівер, Рачел (Рахіль, 1924) і невід. ), Ще одна дитина народилася мертвою. Онук Петруса - Пер Егон Юханссон[sv] (нар. 1951) і внучка - Дезіре Петрус[sv] (нар. 1959) стали відомими шведськими політиками Християнсько-демократичної партії.
Леві Петрус є автором декількох десятків гімнів, які використовуються шведськими п'ятдесятників на богослужінні. У 1930 році він видав пісенний богослужбовий збірник «Пісні перемоги» (452 псалма), в який увійшли близько двадцяти його власних гімнів. Свій найвідоміший твір «Обіцянки не розчарують» Петрус почав писати в 1913 році, перебуваючи в переживаннях через важку хворобу дружини; два останніх куплета були дописані пізніше, в момент жорсткої атаки на церкву «Філадельфія» з боку світських ЗМІ. Цей твір увійшов в лютеранську Шведську книгу псалмів (№ 254), різні пісенники Армії Порятунку і в католицький пісенник.
Книги Петруса перекладені багатьма мовами світу. Крім книг Петрусом було написано багато статей для періодичних видань.
- 1912 — Jesus kommer!
- 1931 — Gud med oss
- 1932 — Segrande bön
- 1937 — Vinden blåser vart den vill
- 1942 — I dag lek — i morgon tårar
- 1948 — Kring Afrikas pärla
- 1950 — I Jesu land
- 1950 — Gå ut pa gator och gränder
- Vallpojken som blev herde:
- 1953 — Den anständiga sanningen
- 1953 — Medan du stjärnorna räknar
- 1954 — Hänryckningens tid
- 1955 — Hos Herren är makten
- 1956 — En saningsman gick ut
- 1966 — Under den högstes beskärm
- 1969 — Brytningstider — Segertiden
- 1970—1973 — Timmermannen från Nasaret Del I—IV
- D. D. Bundy. Pethrus, Petrus Lewi // New International Dictionary of Pentecostal and Charismatic Movements, The / Stanley M. Burgess. — 2-е. — Гранд-Рапидс, Мичиган: Zondervan Publishing House, 2002. — P. 986—987. — 1328 p. — ISBN 0310224810.
- Igar Lundgren. Lewi Pethrus and the Swedish Pentecostal Movement // Essays on Apostolic Themes: Studies in Honor of Howard M. Ervin / Paul Elbert. — Юджин (Орегон):: Wipf and Stock Publishers, 2007. — P. 158—171. — 262 p. — ISBN 9781556352515.
- Лестер Самралл. Петрус Леви Петрус. Великий организатор (1884—1974) // Пионеры веры = Pioneers of faith. — МРО БЦХВЕ «Слово жизни», 2009. — С. 27-37. — 240 с. — ISBN 5-94324-037-3.
- Davidsson T. H. Lewi Pethrus’ Ecclesiological Thought 1911—1974: A Transdenominational Pentecostal Ecclesiology. — College of Arts and Law University of Birmingham. — Birmingham, 2012.
- ↑ а б в P Lewi Pethrus — 1917.
- ↑ а б в Nationalencyklopedin — 1999.
- ↑ а б в Find a Grave — 1996.
- ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ Allan Heaton Anderson. An Introduction to Pentecostalism: Global Charismatic Christianity. — P. 94. — ISBN 9781107470699.
- ↑ а б Bundy, 2002, с. 986.
- ↑ а б Tony Cauchi. Lewi Petrus 1884-1974 (англ.). Tony Cauchi, Revival Library. Архів оригіналу за 20 жовтня 2014. Процитовано 24 листопада 2014.
- ↑ Davidsson, 2012, с. 80.
- ↑ Яков Цопфи. Пятидесятническое движение во всем мире / Швеция // [1] Архівовано з джерела 6 серпня 2014
- ↑ а б в Lundgren, 2007, с. 161.
- ↑ Bundy, 2002, с. 987.
- Газета Dagen [Архівовано 27 червня 2019 у Wayback Machine.], заснована Леві Петрусом
- Последняя проповедь Петруса в Ньюхеме (1974) на YouTube
 | |
|---|---|
| Про аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво | |
| Генеалогія та некрополістика | |
| Література та бібліографія | |
| Словники та енциклопедії | |
| Нормативний контроль |
 | На цю статтю не посилаються інші статті Вікіпедії. Будь ласка розставте посилання відповідно до прийнятих рекомендацій. |
|
|
Це незавершена стаття про особу Швеції. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |