![]() | ||
Особисті дані | ||
---|---|---|
Повне ім'я | Руслан Миколайович Любарський | |
Народження | 29 вересня 1973[1][2] (51 рік) ![]() | |
Бар, Вінницька область, Українська РСР, СРСР ![]() | ||
Зріст | 180 см | |
Вага | 73 кг | |
Громадянство | ![]() ![]() | |
Позиція | півзахисник | |
Номер | ||
Професіональні клуби* | ||
Роки | Клуб | І (г) |
1992—1993 1993—1996 1996—1997 1997—2000 2000—2004 2004—2008 2008—2009 2009—2010 2010—2011 2011—2014 2015—2018 |
![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() |
38 (10) 90 (18) 7 (0) 83 (34) 144 (27) 96 (4) 26 (5) 20 (9) 9 (1) 56 (8) |
* Ігри та голи за професіональні клуби |
Руслан Миколайович Любарський (*29 вересня 1973, Бар, Вінницька область) — український футболіст, півзахисник. Визнання у футбольному світі здобув, захищаючи кольори словацьких клубів. Майстер спорту України (2006).
Вихованець вінницького футболу. Свою кар'єру розпочав у друголіговому «ЦСКА-2» (Київ). На одному з матчів друголівого «ЦСКА-2» (Київ) були присутні селекціонери словацького клуб «Хемлон». Після матчу вони запропонували Любарському приїхати на оглядини до Словаччини, Руслан погодився. Ніхто тоді не думав, що Руслан у Словаччині стане культовою футбольною персоною. Він виступав у різних дивізіонах Словаччини понад 10 сезонів. Завоював багато футбольних титулів, та головний його титул — це неабияка любов словацьких шанувальників футболу. За великі досягнення у словацькому футболі, він занесений до Алеї Слави футбольного клубу «Гуменне», що раніше мав назву «Хемлон». Неодноразово входив у символічні збірні Цоргонь ліги. У сезоні 1999/2000 року став одним з найкращих бомбардирів Цоргонь ліги, забивши 15 м'ячів.
Потім були сезони в Ізраїлі та рідній Україні, де він захищав кольори запорізького «Металурга». Із запоріжцями він став фіналістом Кубка України, але на погляд багатьох спеціалістів саме в Україні місцеві тренери використовували його не на тій позиції. У квітні він залишив «Металург» і повернувся до Словаччини до клубу третього дивізіону «Гуменне».