Марія Боґда

Марія Боґда
Народилася25 листопада 1909(1909-11-25)[1][2][3]
Львів, Цислейтанія, Австро-Угорщина
Померла30 червня 1981(1981-06-30)[1][2][3] (71 рік)
Дезерт-Гот-Спрінґс, Ріверсайд, Каліфорнія, США
ПохованняРаковицький цвинтар
Громадянство Республіка Польща
Діяльністьакторка, кіноакторка
Роки діяльності1929—1950
У шлюбі зАдам Бродзіш
IMDbnm0091605
CMNS: Марія Боґда у Вікісховищі

Марі́я Бо́ґда (пол. Maria Bogda, справжнє ім'я — Яні́на Копа́чек-Бро́дзіш (пол. Janina Kopaczek-Brodzisz); 25 листопада 1909, Львів, Австро-Угорщина — 30 червня 1981, Дезерт-Гот-Спрінґс, США) — польська акторка театру та кіно.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Народилася 25 листопада 1909 року у Львові, тут закінчила школу Софії Стшалковської[4] (нині в цій будівлі знаходиться загальноосвітня школа № 6)[5]. В 1926 перемогла у конкурсі «Фотогенічні обличчя», організованого газетою «Warszawski Wieczór», і в нагороду отримала річний курс навчання в Інституті кіно імені Віктора Беганьського у Варшаві[6]. Під час навчання познайомилася із своїм майбутнім чоловіком, теж львів'янином[7] і студентом Інституту кіно, актором Адамом Бродзішем. Шлюб вони взяли в 1934[6].

Колишня школа Софії Стшалковської на вулиці Зеленій у Львові

1929 року Марія Боґда посіла перше місце в конкурсі «Найкрасивіший тип польки» газети «Ilustrowany Kuryer Codzienny»[8] та почала зніматися в кіно. Цього ж року стала членом Львівського клубу короткохвильовиків, з позивним SP3HR[9].

Марія Боґда та Адам Бродзіш у фільмі «Рапсодія Балтики» (1935)

Знімалася в німому кіно, а згодом і в звуковому. У декількох фільмах зіграла разом із своїм чоловіком Адамом Бродзішем: «Безіменні герої» (1932), «Голос пустелі[pl]» (1932), «Під твій захист[pl]» (1933), «Молодий ліс» (1934), «Рапсодія Балтики» (1935), «Пан редактор скаженіє» (1937), «Жінки над прірвою[pl]» (1938), «Богородиця[pl]» (1939). Подружжя мешкало у віллі на околицях Варшави. Вони були популярними акторами, мали успіх у товаристві. В січні 1938 року їх було обрано Королем та Королевою Балу Моди у варшавському Готелі «Європейський»[6][10].

Акторська кар'єра Марії закінчилася з початком Другої світової війни. Роки окупації подружжя провело у Варшаві. У 1939—1941 Марія працювала офіціанткою у кав'ярні «Наполеонка»[11]. Разом з чоловіком брала участь у Варшавському повстанні[7] — працювала у їдальні для повстанців, у своїй віллі організувала шпиталь. Після поразки повстання подружжя Бродзішів залишило Варшаву, оселилося в Закопаному, утримуючи тут пансіонат «Бродзішувка» (пол. Brodziszówka)[6][10].

В повоєнному кінематографі для Марії місця не знайшлося[12], протягом кількох років вона грала у мандрівному театрі, організованому її чоловіком[6]. У 1950 Адама Бродзіша взяли до трупи театру в Бельсько-Бялій. В червні 1961 театр, із спектаклем «Скіз» Габріелі Запольської, поїхав на гастролі до США[13]. У турне Адам взяв і свою дружину. По його закінченню подружжя вирішило не повертатися до Польщі. Вони залишилися в країні, оселилися в Лос-Анджелесі та почали займатися розведенням шиншил[6][12].

Після виходу на пенсію подружжя Бродзішів збудувало в Дезерт-Гот-Спрінґс власний будинок й прожило тут решту свого життя[7]. Марія Боґда померла 30 червня 1981, за п'ять років помер і її чоловік. За заповітом Марії, в квітні 1988 прах подружжя було перевезено до Польщі[6]. Їхня могила розташована на Раковицькому цвинтарі в Кракові, місце — JB-6-3[11][14].

Творчість

[ред. | ред. код]
Марія Боґда з Францішком Броднєвічем у фільмі «Пан Твардовський» (1936)
Кадр з фільму «Голос пустелі» (1932)

Марія Боґда стала першою білявкою в польському кінематографі[4]. Раніше для зйомок застосовувалася ортохроматична кіноплівка, нечутлива до жовтого і червоного, через що світлоокі, біляві актори виходили в кадрі невиразними. В другій половині 1920-х років замість неї, в польському кіновиробництві, почали використовувати панхроматичну плівку, чутливу до всього видимого спектра світла[15].

Загалом акторка знялася в 17 польських фільмах[16][17]. Більшість її ролей — це миловидні, лагідні, вірні чоловікові, вітчизні та Богові жінки[12][4].

Тип вроди Марії Боґди — блондинка, із скромною, але модною зачіскою, нерізкими рисами обличчя, стриманими і спокійними рухами — зумовив її до виконання ролей лагідних і богомільних жінок, котрих зрештою Бог винагороджує за віру, цноту і терплячість.
Оригінальний текст (пол.)
Typ urody Marii Bogdy — skromnie, lecz modnie zaczesana blondynka o niewyrazistych rysach twarzy, poruszająca się w sposób dyskretny i opanowany — predestynował ją do ról łagodnych i bogobojnych kobiet, które w końcu Bóg wynagradza za wiarę, cnotę i cierpliwość.

— Аліна Мадей, мистецтвознавець[18]

Рік Назва фільму Роль
1929 Під прапором кохання[pl] Марія
1929 Поліцмейстер Тагєєв (Policmajster Tagiejew) Яніна
1929 Таємниця поштової скриньки[pl] Ніна Завойська
1932 Безіменні герої Яніна Реньська
1932 Голос пустелі[pl] Дженні Бартон
1933 Під твій захист[pl] Мариля
1934 Дочка генерала Панкратова[pl] Революціонерка
1934 Молодий ліс Ванда Літиньська
1935 Абетка кохання[pl] Геленка
1935 Антек-поліцмейстер[pl] Казя Левандовська
1935 Рапсодія Балтики / Rapsodia Bałtyku Янка Заторська
1936 Маленький морячок[pl] Марися
1936 Пан Твардовський Кася
1937 Пан редактор скаженіє Ірена
1937 Ти, що в Гострій світиш Брамі[pl] Марія
1938 Жінки над прірвою[pl] Марися Журкувна
1939 Богородиця[pl] Мариля

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Charles. Marja Bogda // Świat Filmu. — 1933. — № 4 (marzec). — С. 12. Архівовано з джерела 29 травня 2018. Процитовано 2 березня 2019.
  • Marek Haltof. Historical Dictionary of Polish Cinema. — Lanham, Maryland : Rowman & Littlefield Publishers, 2015. — С. 26-27. — ISBN 978-1-4422-4471-9.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б Person Profile // Internet Movie Database — 1990.
  2. ↑ а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  3. ↑ а б Internetowy Polski Słownik Biograficzny
  4. ↑ а б в Beata Kost. Ze Lwowa na taśmę filmową // Кур'єр Галіційський. — 2013. — № 17 (79) (17 – 30 września). Архівовано з джерела 6 березня 2019. Процитовано 3 березня 2019.
  5. ↑ Софія Змерзла (19.08.2016). Втрачені палаци на вулиці Зеленій, або жіночий навчально–виховний заклад Софії Стшалковської. photo-lviv.in.ua. Фотографії старого Львова. Архів оригіналу за 2 листопада 2017. Процитовано 3 березня 2019.
  6. ↑ а б в г д е ж Agnieszka Niemojewska (22.11.2018). Królewska para na ekranie. rp.pl (пол.) . Жечпосполіта. Архів оригіналу за 13 лютого 2020. Процитовано 2 березня 2019.
  7. ↑ а б в Adam Brudzisz. polskiekinolat30.manifo.com (пол.) . Архів оригіналу за 6 березня 2019. Процитовано 3 березня 2019.
  8. ↑ Charles, 1933, с. 12
  9. ↑ Technika amatorska. Rys historyczny. sp2put.pl (пол.) . SP2PUT Akademicki Klub Krótkofalowców UTP w Bydgoszczy. Архів оригіналу за 7 грудня 2019. Процитовано 2 березня 2019.
  10. ↑ а б Jakub Wiewiórski (31.12.2013). Adam Brodzisz - wielki zapomniany amant. sfp.org.pl (пол.) . Архів оригіналу за 6 березня 2019. Процитовано 3 березня 2019.
  11. ↑ а б Maria Bogda. filmpolski.pl (пол.) . Архів оригіналу за 29 серпня 2018. Процитовано 3 березня 2019.
  12. ↑ а б в Marek Haltof, 2015, с. 26-27
  13. ↑ Перша білявка польського кінематографа Львів (укр.). 8 серпня 2022. Процитовано 20 серпня 2022.
  14. ↑ Cmentarz Rakowicki. Adam Brodzisz. Inni pochowani w tym grobie. zck-krakow.pl (пол.) . Архів оригіналу за 6 березня 2019. Процитовано 3 березня 2019.
  15. ↑ Jarosław Twardosz. Taśma filmowa // Słownik filmu / Rafał Syska. — Kraków : Krakowskie Wydawnictwo Naukowe, 2010. — 624 с. — ISBN 978-83-7653-010-9.
  16. ↑ Maria Bogda. Filmography. imdb.com (англ.) . Процитовано 2 березня 2019.
  17. ↑ Мария Богда. Актриса. kinopoisk.ru (рос.) . Архів оригіналу за 6 березня 2019. Процитовано 2 березня 2019.
  18. ↑ Alina Madej. Człowiek wyrazisty // Kwartalnik Filmowy. — 194. — № 5. — С. 46-61. Архівовано з джерела 6 березня 2019. Процитовано 3 березня 2019.

Посилання

[ред. | ред. код]