Меркурій-П

Меркурій-П — проект російської автоматичної міжпланетної станції для досліджень Меркурія на його поверхні за допомогою посадкового апарата.

Початкові опрацювання були виконані в 2003 році, коли в місії BepiColombo був запланований посадковий апарат. Але в листопаді 2003 року його скасували. Потім НВО ім. Лавочкіна планувало місію з посадковим апаратом на Меркурій в 2019 році[1], однак термін реалізації був значно відсунутий — на період після 2031 року.[2][3][4]

«Меркурій-П» має стати першою посадковою АМС на Меркурії. При розробці апарата може бути використано конструкцію орбітально-перелітного модуля проєкту «Фобос-Ґрунт».

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Российский аппарат для изучения Меркурия запустят в 2019 году. Архів оригіналу за 25 лютого 2015. Процитовано 24 лютого 2015.
  2. ↑ Ученые РФ выбрали приоритеты: Луна, Марс и Апофис будут первыми. Архів оригіналу за 10 квітня 2012. Процитовано 24 лютого 2015.
  3. ↑ Инновационные проекты России в космической области: исследования Солнечной системы. Архів оригіналу за 20 травня 2017. Процитовано 24 лютого 2015.
  4. ↑ РФ запустит зонд к Венере не раньше 2024 р., к Меркурию — после 2031 р. Архів оригіналу за 8 квітня 2012. Процитовано 24 лютого 2015.

Посилання

[ред. | ред. код]


ракетно-космічна техніка Це незавершена стаття про ракетну, ракетно-космічну техніку або космічний апарат.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.