Орловський Володимир Донатович

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Орловський.
Володимир Орловський
Народження20 січня (1 лютого) 1842(1842-02-01)
Київ
Смерть19 лютого 1914(1914-02-19) (72 роки)
 Генуя, Італія
ПохованняДержавний історико-меморіальний Лук'янівський заповідник
КраїнаРосійська імперія
Жанрпейзаж[1][2]
НавчанняПетербурзька академія мистецтв (1867)
Діяльністьхудожник, пейзажист
Напрямокреалізм
Роботи в колекціїФінська національна галерея і Національний художній музей України
Нагороди
Large gold medal of the Imperial Academy of Arts
CMNS: Орловський Володимир Донатович у Вікісховищі

Володи́мир Дона́тович Орло́вський (20 січня (1 лютого) 1842(18420201), Київ — 19 лютого 1914, Генуя) — український живописець, академік Петербурзької академії мистецтв, тесть художника Миколи Пимоненка.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Народився у Києві 20 січня (1 лютого) 1842. Початкову художню освіту здобув у 2-й київській гімназії у художника і педагога Івана Сошенка. Згодом за підтримки Тараса Шевченка вступив і в 1868 закінчив Петербурзьку академію мистецтв (з 1874 — її академік, з 1878 — професор)[3].

Брав участь у діяльності малювальної школи Миколи Мурашка, був одним із засновників Київського художнього училища. Після закінчення Академії вивчав сучасне мистецтво у Франції, де близько познайомився з творчістю майстрів так званої барбізонської школи, і саме його можна вважати першовідкривачем барбізонців для українського пейзажного живопису.

Після повернення із Франції з 1886 живе постійно у Києві. Колишня приватна садиба Орловського розташована під № 28 на Гоголівській вулиці. Бере участь у виставках київських художників, з успіхом проходять його виставки за кордоном. Його велика заслуга в тому, що він, перейнявши досвід барбізонців, одним із перших серед українських художників почав розвивати тему українського національного пейзажу.

Могила

У 1914, під час перебування в місті Генуя в Італії, раптово помирає. Труну з тілом художника перевезено до Києва і поховано на Лук'янівському цвинтарі (ділянка № 17, ряд 1, місце 29).

Спадщина

[ред. | ред. код]

Опинившись ще в студентські роки в кримському маєтку князів Воронцових, Орловський прислухався і оцінив мудрі поради господині дому. Саме вона зорієнтувала починаючого живописця на увагу до сонячного світла. Саме в Алупці він написав перший пейзаж, побудований на контрастах холодної тіні й яскравого світла. Сонячне світло, його магічний вплив на природу, несподівані ракурси будуть хвилювати живописця все його життя. «Шукач сонячного світла» — так називали сучасника Володимира Орловського. У пейзажах майстра завжди велике місце приділялося освітленню.

Як пише про художника Ігор Шаров, улітку Орловський їздить по Україні, Криму, завжди маючи при собі етюдник, фіксуючи цікаві пейзажні мотиви, жанрові сцени. А взимку у його майстерні ці скороминущі враження перетворюються на закінчені, композиційно вибудовані картини, подібні до «Затишку», з її традиційною академічною триплановістю й живим сонячним світлом.

Твори зберігаються за кордоном, у в Києві, в Національному художньому музеї України зберігається лише незначна частина його творчої спадщини.

Раннім творам Орловського притаманні риси романтичного сприйняття навколишнього світу, дещо умовне, академічне, композиційне й колористичне розв'язання сюжетів:

  • «Вид села Кокоз у Криму», «Кримський пейзаж», 1868.
  • «Перед шквалом», «Захід сонця», «Болото», «В степу», «Вечір», «Сівба», «Лісовий зруб», «Піски», всі — 1874.

В найкращих творах художник правдиво й поетично передано красу рідної природи:

  • «Село», «Рибалки», 1877;
  • «Жнива», 1882;
  • «Затишшя», 1890;
  • «Хати в літній день», всі — в ДМУ ОМ;
  • «Березовий гай», 1884, Азербайджанський музей мистецтв імені Р. Мустафаєва.

Галерея

[ред. | ред. код]
  • Український краєвид, 1882
    Український краєвид, 1882
  • Жнива
    Жнива
  • Повінь
    Повінь
  • Затишшя, 1890
    Затишшя, 1890
  • Урожай в Україні, 1880
    Урожай в Україні, 1880
  • Млин на узліссі
    Млин на узліссі
  • Дніпро, 1882 р.
    Дніпро, 1882 р.

Джерела та література

[ред. | ред. код]

Література

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Орловский, Владимир Донатович // Ньюфаундленд — Отто — 1916. — Т. 29. — С. 677.
  2. ↑ Орловский, Владимир Донатович // Энциклопедический словарь — СПб: Брокгауз — Ефрон, 1897. — Т. XXII. — С. 161.
  3. ↑ Шаров І. Ф., Толстоухов А. В. (2007). Художники України: 100 видатних імен. К.: АртЕк. с. 283. ISBN 966-505-134-2.