Петро Стахевич | ||||
---|---|---|---|---|
Народження | 29 листопада 1858 Новосілки-Гостинні, Австрійська імперія | |||
Смерть | 14 квітня 1938[1][2] (79 років) | |||
Краків, Польська Республіка | ||||
Поховання | Раковицький цвинтар | |||
Країна | Республіка Польща Австрійська імперія | |||
Жанр | портрет | |||
Навчання | Краківська академія мистецтв і Мюнхенська академія мистецтв | |||
Діяльність | художник, ілюстратор | |||
Роки творчості | 1878[1] — 1938[1] | |||
Роботи в колекції | Національний музей у Варшаві, Національний музей і Національний музей у Кракові | |||
Нагороди | ||||
| ||||
Петро Стахевич у Вікісховищі | ||||
Петро Стахевич (пол. Piotr Stachiewicz; нар. 29 листопада 1858, Новосілки-Гостинні — пом. 14 квітня 1938, Краків) — польський живописець, ілюстратор.
Народився 29 листопада 1858 року в селі Новосілках-Гостинних (тепер Самбірський район Львівської області, Україна). Навчався в Краківській академії мистецтв, Мюнхенській академії, пізніше у Парижі, Голландії та Італії.
З 1886 року працював у Кракові. Був один із засновників ілюстрованого часопису «Світ». Помер у Кракові 14 квітня 1938 року. Похований в Кракові на Раковицькому цвинтарі.
Писав ікони, жанрові картини та пейзажі. Займався ужитковою графікою та плакатом, зокрема виконав плакати:
Ілюстрував «Quo vadis?» та трилогію Генрика Сенкевича.