Рада (телеканал)

РАДА
ДП «ПАРЛАМЕНТСЬКИЙ ТЕЛЕКАНАЛ „РАДА“»[1]
КраїнаУкраїна Україна
Зона мовленняУкраїна Україна
Європа Європа
Земля Близький Схід
Час мовленняЦілодобово (з 2018 року)
з 8:00 до 22:00 (2004—2018)
Моваукраїнська
Центр керуванняКиїв, вул. Садова, 3-A
Формат
зображення		576і 16:9 (SDTV)
1080i (HDTV)
Тематика каналуІнформаційна
Дата початку
мовлення		23 березня 1999 (студія-виробник)
3 лютого 2004 (тестове мовлення)
7 вересня 2004 (повноцінне мовлення)
Цифровий
мультиплекс		MX-7 (42)
ЗасновникАпарат Верховної Ради України
Власник(и)Дирекція телерадіопрограм Верховної Ради України
Керівник(и)В'ячеслав Петренко (в.о. директора)
Голос каналуКирило Горбатюк
Сайтtv.rada.gov.ua

«Рада» — загальноукраїнський державний інформаційно-аналітичний телеканал, що висвітлює діяльність Верховної Ради України, комітетів, комісій, народних депутатів України, депутатських фракцій та груп, та органів місцевого самоврядування, після переформатування діяльності проводить аналітичні та авторські передачі[2] Статутом каналу наголошено, що канал здійснює свою діяльність без мети отримання прибутку[2].

Канал був першим парламентськими каналом на пострадянському просторі[3]. До перезапуску формату мовлення у грудні 2021, «Рада» була близькою до «BBC Parliament[en]» і «C-SPAN», які лише транслювали засідання, без оціночних суджень, де кожен охочий міг зайти та подивитись засідання парламенту наживо. Зі зміною формату мовлення телеканал став інформаційно-аналітичним. У наповненні етеру з'явилися ведучі, авторські передачі, розмовні шоу, які дають оцінку політичній ситуації в Україні. Це викликало критику з боку громадськості щодо загрози впливу провладних політичних партій на електорат за бюджетні кошти[4][5].

Історія

[ред. | ред. код]

Перша передача парламентського телебачення вийшла в етер на Першому національному каналі 23 березня 1999 року. Це була інформаційна програма «Щоденник сесії Верховної Ради України». А вже 27 березня телеглядачі побачили першу тижневу інформаційно-аналітичну програму «Парламентський вісник».

Із 3 лютого 2004 року — часу початку роботи п'ятої сесії Верховної Ради України IV скликання — «Рада» розпочала тестове мовлення як парламентський телеканал через мережу «Воля-кабель». Повноцінне мовлення планувалося розпочати у травні того року[6].

Телеканал розпочав повноцінне аналогове мовлення на 43 ТВК в Києві лише із 7 вересня того самого року. Тестування супутниково-кабельного мовлення в 500 операторах зв'язку розпочалося того самого дня і тривало до 1 жовтня[7].

Біля витоків українського парламентського телебачення стояли відомі українські телевізійники Микола Орловський та Світлана Макаренко. Вони очолили команду журналістів (Наталія Андрощук, Світлана Глушенок, Людмила Горіцька, Андрій Михайлик), режисерів (Любов Чабаненко, Вікторія Шишкова) i телеоператорів (Олексій Безпалий, Олександр Бузилевич, Володимир Пелешко, Богдан Цендровський, Олександр Юдкович).

Телеканал розпочав етерне мовлення у цифровому форматі 1 січня 2017 року. Мовлення тоді здійснювалось у форматі DVB-T на 43 каналі (650 МГц). Етер був доступний глядачам Києва та Київської області та в планах було розпочати мовлення у «цифрі» на всю територію України[8][9].

1 вересня 2018 року телеканал розпочав цілодобове мовлення у мультиплексі MX-5 цифрової етерної мережі DVB-T2[10][11].

15 грудня 2021 року телеканал здійснив перезапуск і перейшов до мовлення у широкоекранному форматі зображення 16:9 та у стандарті високої чіткості (HD). При цьому телеканал переформатувався з парламентського мовника на інформаційний[12]. За словами директора телеканалу Вадима Перенчука у студіях телеканалу «виходить краща технологічна картинка». Причиною цього стало збільшення видатку з державного бюджету на телеканал на 2022 рік: з 60 до 320 млн гривень[13].

У зв'язку з російським вторгненням в Україну з 24 лютого 2022 року телеканал цілодобово транслює інформаційний марафон «Єдині новини»[14].

З 4 квітня 2022 року телеканал транслюється у мережі DVB-T2 замість телеканалів «Прямий», «5 каналу» й «Еспресо TV»[15], а з 23 квітня 2022 до 1 лютого 2023 року — замість «4 каналу»[16].

31 жовтня телеканал став переможцем конкурсу на отримання ліцензії на мовлення в MX-7 цифрової етерної мережі DVB-T2[17].

У жовтні 2022 року стало відомо, що телеканал обрав компанію «Кінокіт», яка відповідає за наповнення контентом телеканалу, в обхід системи «Прозорро» і заплатив їй 140 млн гривень за 2022 рік[18][19][20].

22 лютого 2024 року Національна рада з питань телебачення і радіомовлення анулювала ліцензію на мовлення «Ради» в MX-1[21].

У квітні 2024 році приватне підприємство «Кінокіт», яке займається виробництвом контенту для державного телеканалу «Рада», потрапило до списку критично важливих підприємств.[22] Журналісти також зазначили, що саме з цим підприємством державний канал «Рада» уклав угоду на 105 млн грн на 2024 рік. Замість розвитку власного виробництва та виробничих потужностей телеканал «Рада» платить з бюджету приватній компанії вже третій рік поспіль[23]. Загальна сума контрактів із «Кінокітом» за 3 роки досягла 350 млн грн[24][22].  

Контент

[ред. | ред. код]

В етер також виходять дискусійні програми «ProПарламент», «ПолітикаUA», «Позиція», культурологічні і пізнавальні програми регіональних телекомпаній. У різний час виходили і виходять спеціальні проєкти — «Економічні діалоги», «7 чудес України», «Об'єктив», «Світ дипломатії», «Час місцевого самоврядування», «Світовий рівень», «Європейська держава», «Одкровення» та інші.

Наприкінці 2014 року на телеканалі відновилися розширені матеріали про засідання парламентських комітетів, чимала кількість з яких транслюється в повному обсязі та у прямому етері.

У пленарні дні в етер виходить програма «Парламентський день» — прямі включення з кулуарів Верховної Ради України. Програма визначена Постановою Верховної Ради України щодо висвітлення роботи народних депутатів. Також телеканал транслює всі брифінги народних депутатів.

Події з життя парламенту та країни висвітлюються у програмах «Новини» (5 випусків щодня).

Відображаються на телеканалі і заходи за участю Президента України, Прем'єр-міністра та членів Кабміну, засідання за участю перших осіб держави.

Започатковано виробництво підсумкової програми «Акценти тижня».

2013 року у прямому етері телеканалу виходила програма «Експертна рада», яка була спільним проєктом телеканалу та Інформаційного агентства «RegioNews» і проходила в щотижневому форматі міжрегіональної конференції за участі експертів із регіонів України[25].

З 2014 по 2019 рік в етер виходили програми «Історія, яку не змінити», «Уроки» та «Велич особистості».

З січня 2015 року, з метою піднесення авторитету України у світі, на телеканалі «Рада» стартувала щотижнева програма «Світовий рівень», гостями якої є відомі політики світу, європарламентарі, а також посли іноземних держав в Україні.

Започатковані програми про реформи в Україні («Європейська держава»), про Парламенти країн світу («Парламенти світу»), про те, як живуть, і чим захоплюються народні депутати України («Одкровення»). Парламентський тісно співпрацює з регіональними телекомпаніями, продукція яких, зокрема про місцеве самоврядування, знаходить відображення в етері телеканалу «Рада».

У липні-серпні 2015 року на телеканалі транслювався проєкт, присвячений питанням децентралізації влади «Час місцевого самоврядування» за участю керівників обласних державних адміністрацій. Згодом стартувала програма «Децентралізація. Влада. Громади». Транслюється програма про життя європейців «У фокусі — Європа».

Логотипи

[ред. | ред. код]

Телеканал змінив 7 логотипів. Нинішній — 8-й за ліком.

Логотип Опис
З 7 вересня 2004 року до 18 грудня 2007 року логотипом були півкільця блакитного кольору, в центрі яких слово «Рада» жовтого кольору. Перебував в лівому верхньому куті.
З 19 грудня 2007 до 23 листопада 2008 року логотипом був напис «РАДА» білого кольору з ефектом подвоєння слова. Перебував там же.
З 24 листопада 2008 до 18 березня 2012 року та з 27 листопада 2014 до 14 грудня 2021 року логотипом були «галочки» в кольорах прапора України, що утворюють квадрат, праворуч від нього слово «Рада» білого кольору зі шрифтом, що відображав візуальне подвоєння слова. 22 жовтня 2018 року логотип зменшився приблизно удвічі.
З 19 березня 2012 до 31 березня 2013 року логотипом було просто слово «Рада» білого кольору зі зміненим шрифтом, внизу слоган «Головний політичний».
З 1 квітня до 28 квітня 2013 року використовувався той же логотип, але внизу слоган «Головний політичний» був замінений на «Parliament of Ukraine», а слово «РАДА» написане латиною («RADA»). Перебував у правому верхньому куті.
З 29 квітня 2013 до 26 листопада 2014 року використовувався логотип варіанту 2007 року але з підписом «Parilament of Ukraine». Знаходився у лівому верхньому куті.
З 15 грудня 2021 року логотипом є напис «Рада» золотого кольору, розміщений у синьому квадраті. Знаходиться у лівому нижньому куті.

Мовлення

[ред. | ред. код]

Супутникове мовлення

[ред. | ред. код]
Супутник Стандарт Частота Символьна швидкість Поляризація FEC Формат зображення Кодування
Astra 4A (4.8°E) DVB-S2 11938 27500 вертикальна (V) 5/6 MPEG-4 FTA
Azerspace-2 (45.1°E) 11666 15000 горизонтальна (H)

Етерне цифрове мовлення

[ред. | ред. код]
Канал Мультиплекс Стандарт EPG Формат мовлення
2 MX-7 DVB-T2 Red XНі SD 576i 16:9

IPTV/OTT та інтернет мовлення

[ред. | ред. код]

Онлайн-мовлення каналу доступне на YouTube (RadaTVchannel)[26].

Керівництво

[ред. | ред. код]

Юридично, телеканал організований як «Державне підприємство «Парламентський телеканал «Рада», статут якого затверджений Керівником Апарату Верховної Ради України[2]. До січня 2014 року функціонував у структурі Дирекції телерадіопрограм Управління справами Апарату Верховної Ради України. Тепер телеканал є її правонаступником.

З моменту заснування каналу до лютого 2012 року директором каналу був Микола Орловський. У лютому 2012 року його звільнено. Причиною звільнення стало невдоволення керівництва парламенту роботою Орловського, особливо співпрацею з компанією «Медіафільм», пов'язаною з депутатом Андрієм Сенченком. Новим директором каналу став Василь Климчук[27].

З обранням Головою Верховної Ради України Володимира Рибака в березні 2013 року змінилося керівництво телеканалу. Його очолив Ігор Толстих.

Після того, як у лютому 2014 року Головою Верховної Ради України став Олександр Турчинов, виконувачем обов'язків директора каналу «Рада» призначено Василя Климчука, який вже очолював канал у 2012 році[28].

11 березня 2014 року 11 співробітників каналу звернулися з листом до Голови Верховної Ради, в якому висловили недовіру цьому керівнику. Співробітники звинуватили Климчука у веденні «темної бухгалтерії» та некоректному ставленні до себе з використанням нецензурної лексики, що, за їх словами, мало місце під час попереднього керування каналом[29].

Після оприлюднення цього листа, за словами співробітниць каналу Ази Запольської та Світлани Мазур, почалися масові звільнення та утиски співробітників[30]. 19 березня 2014 року відбувся збір колективу, на якому був присутній голова парламентського Комітету з питань свободи слова та інформації Микола Томенко.

За словами Василя Климчука, колектив телеканалу висловив йому довіру. Климчук підтверджує це листом, підписаним лише однією особою — головою профспілкової організації державного підприємства "Парламентський телеканал «Рада» Валентиною Масенко[31]. Епопея зі звільненням Климчука завершилася у жовтні 2014 року, після того як колектив висловив йому недовіру. В цей час виконуючим обов'язки керівника телеканалу став головний редактор Володимир Лех, а 17 листопада 2014 року розпорядженням керівника апарату ВРУ його призначили директором ДП "Парламентський телеканал «Рада»[32].

16 листопада 2020 року у Володимира Леха закінчився термін контракту[33].

8 лютого 2021 року Апарат Верховної Ради України оголосив конкурс на посаду директора держпідприємства "Парламентський телеканал «Рада». Конкурс розпочався 2 лютого 2021 року[34]. У травні новим керівником призначили Вадима Перенчука.

Програми

[ред. | ред. код]
  • «Новини»
  • «Ранок»
  • Ток-шоу «Рада» з Сергієм Івановим
  • «Парламентський день»
  • «Головний редактор»
  • «Насправді»

Ведучі

[ред. | ред. код]

Колишні ведучі

[ред. | ред. код]

Критика

[ред. | ред. код]

Телеканал «Рада» зазнавав критики за необ'єктивність у висвітленні політичних подій. У звіті Європейської комісії за 2024 рік зазначається, що канал ігнорує позиції опозиційних партій, що суперечить задекларованим принципам неупередженості та об'єктивності[35].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Парламентський ТК РАДА ДП. Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення. Архів оригіналу за 21 липня 2019. Процитовано 21 липня 2019.
  2. ↑ а б в Статут державного підприємства «Парламентський телеканал «Рада». tv.rada.gov.ua (укр.). Архів оригіналу за 16 грудня 2021. Процитовано 17 грудня 2021.
  3. ↑ Газета Голос України. Інтерв’ю директора телеканалу «Рада» Ігоря Толстих. Голос України (ua) . Архів оригіналу за 25 квітня 2021. Процитовано 13 листопада 2013.
  4. ↑ Отар Довженко (3 грудня 2021). Переформатування каналу «Рада» під контролем Банкової — крок назад у демократичному розвитку України. Архів оригіналу за 21 грудня 2021. Процитовано 21 грудня 2021.
  5. ↑ Опозиційні парламентські фракції "Всеукраїнське об‘єднання "Батьківщина", "Голос" та "Опозиційна платформа – За життя" вважають, що фракція "Слуга народу", яка має монобільшість у Верховній Раді, монополізує діяльність телеканалу "Рада". ukrinform.ua. Архів оригіналу за 21 грудня 2021. Процитовано 21 грудня 2021.
  6. ↑ Микола Орловський: «У порівнянні з висвітленням діяльності депутатів на українських телеканалах ми подаємо інформацію справді об`єктивно». detector.media (укр.). 22 березня 2004. Процитовано 5 листопада 2024.
  7. ↑ Парламентський телеканал "РАДА" транслюватимуть по Україні біля 500 кабельних операторів"Детектор медіа". detector.media (укр.). 31 серпня 2004. Процитовано 5 листопада 2024.
  8. ↑ Парламентський телеканал «Рада» розпочав мовлення у «цифровому» форматі DVB-T на 43 каналі (650 МГц). www.rada.gov.ua. Архів оригіналу за 13 січня 2021. Процитовано 12 січня 2021.
  9. ↑ Повідомлення - Телеканал «Рада» розпочинає мовлення у цифровому, цілодобовому форматі - Офіційний портал Верховної Ради України. iportal.rada.gov.ua. Архів оригіналу за 1 вересня 2018. Процитовано 2 вересня 2018.
  10. ↑ Закусило, Мар'яна (9 листопада 2017). Телеканал «Рада» переміг у конкурсі на місце в цифровому мультиплексі. detector.media (укр.). Архів оригіналу за 3 листопада 2021. Процитовано 14 грудня 2021.
  11. ↑ Повідомлення - Телеканал «Рада» розпочинає мовлення у цифровому, цілодобовому форматі - Офіційний портал Верховної Ради України. iportal.rada.gov.ua. Архів оригіналу за 25 лютого 2022. Процитовано 14 грудня 2021.
  12. ↑ Канал «Рада» вийде в етер в оновленому форматі 15 грудня. detector.media (укр.). 14 грудня 2021. Архів оригіналу за 14 грудня 2021. Процитовано 14 грудня 2021.
  13. ↑ Телеканал Ради запрацює по-новому: сучасна студія та ефіри з Кабміну. Українська правда (укр.). Архів оригіналу за 14 грудня 2021. Процитовано 14 грудня 2021.
  14. ↑ Телеканал «Рада» вестиме марафон до 12.00, і з 00.00 до 6.00. detector.media (укр.). 26 лютого 2022. Архів оригіналу за 9 березня 2022. Процитовано 14 березня 2022.
  15. ↑ Концерн Радіомовлення і Телебачення ввімкнув телеканал "Рада" замість "Прямого", "5 каналу" та "Еспресо": чому це сталося. prm.ua (укр.). Процитовано 11 листопада 2022.
  16. ↑ Мовлення в Україні під час воєнного стану. forum.ukrtvr.org. Процитовано 11 листопада 2022.
  17. ↑ Нацрада визначила переможців у конкурсі на державний мультиплекс. detector.media (укр.). 31 жовтня 2023. Процитовано 31 жовтня 2023.
  18. ↑ У підрядниці каналу “Рада” знайшли зв’язки з ексбізнес-партнером Зеленського. Українська правда (укр.). Процитовано 17 квітня 2024.
  19. ↑ Оточення ОП отримує мільйони з бюджету за піар влади на каналі “Рада” – ЗМІ. Українська правда (укр.). Процитовано 17 квітня 2024.
  20. ↑ Телеканал "Рада" без конкурсу уклав договір з ТОВ Кінокіт на майже 105 мільйонів гривень. 24 Канал (укр.). 15 січня 2024. Процитовано 17 квітня 2024.
  21. ↑ Нацрада анулювала ліцензію «Ради» у мультиплексі «Зеонбуду». detector.media (укр.). 22 лютого 2024. Процитовано 22 лютого 2024.
  22. ↑ а б Буняк, Валерія (20 березня 2024). Мінкульт підтвердив компанії «Кінокіт» статус критично важливої організації в особливий період. detector.media (укр.). Процитовано 17 квітня 2024.
  23. ↑ Янченко, Володимир (8 квітня 2024). Телестудія Кирила Тимошенка отримала статус "критично важливе підприємство" та забронювала співробітників від призову. censor.net. Процитовано 11 квітня 2024.
  24. ↑ Ярема, Олена (7 березня 2024). Bihus.Info: Власниця компанії «Кінокіт», що отримує мільйонні підряди від каналу «Рада», співпрацювала з фірмою колишнього бізнес-партнера Зеленського. detector.media (укр.). Процитовано 17 квітня 2024.
  25. ↑ На каналі «Рада» стартував медіа-проект «Експертна Рада». Regionews.UA (укр.). Архів оригіналу за 14 січня 2021. Процитовано 12 січня 2021.
  26. ↑ Які українські телеканали найчастіше дивилися на YouTube у травні. Перелік. Українська правда _Життя. Процитовано 28 червня 2022.
  27. ↑ Миколу Орловського на каналі «Рада» замінять Василем Климчуком? [Архівовано 2014-02-27 у Wayback Machine.] // ТелеКритика. — 2012. — 1 лютого.
  28. ↑ Директором телеканала «Рада» знову призначили Василя Климчука. detector.media (укр.). 7 березня 2014. Архів оригіналу за 13 січня 2021. Процитовано 12 січня 2021.
  29. ↑ Співробітники каналу «Рада» просять відсторонити від керівництва Василя Климчука. detector.media (укр.). 11 березня 2014. Архів оригіналу за 14 січня 2021. Процитовано 12 січня 2021.
  30. ↑ На каналі «Рада» — кадрова зачистка? [Архівовано 2014-03-16 у Wayback Machine.] // ТелеКритика. — 2014. — 15 березня.
  31. ↑ Василь Климчук вважає себе люстрованим, але колектив каналу "Рада" за нього не голосував. detector.media (укр.). 19 березня 2014. Архів оригіналу за 14 січня 2021. Процитовано 12 січня 2021.
  32. ↑ Володимир Лех став директором телеканалу «Рада» [Архівовано 2016-03-04 у Wayback Machine.] // ТелеКритика. — 2015. — 26 лютого.
  33. ↑ Для парламентського каналу «Рада» шукають нового директора. detector.media (укр.). 2 лютого 2021. Архів оригіналу за 30 листопада 2021. Процитовано 15 грудня 2021.
  34. ↑ Сайт Верховної Ради України. РАДА (ua) . Архів оригіналу за 8 лютого 2021. Процитовано 8 лютого 2021.
  35. ↑ Від "корупції" до телемарафону: що ЄС чекає від України та як оцінює готовність до вступу. Європейська правда (укр.). 31 жовтня 2024. Процитовано 31 жовтня 2024.

Посилання

[ред. | ред. код]