Саломон III

Саломон III
63-й Імператор Ефіопії
20 травня 1796 — 15 липня 1797 року
Попередник: Текле Гійоргіс I
Наступник: Йонас
66-й Імператор Ефіопії
20 травня — 15 липня 1799 року
Попередник: Текле Гійоргіс I
Наступник: Деметрос
 
Народження: 18 століття
Смерть: 1827
Рід: Соломонова династія
Батько: Текле Гайманот II
Діти: Іясу IV
Див. також: Саломон

Саломон III — негус Ефіопії з Соломонової династії[1]. Був сином імператора Текле Гайманота II.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Значною мірою був номінальним правителем за реальної влади раса Волде Селассіє з провінції Тиграй та раса Маре'еда. Наступного року розпочав боротьбу зі своїм противником і братом, колишнім негусом Текле Гійоргісом I. У той час, як він переймався боротьбою з Текле Гійоргісом, у травні 1797 року Гондер був оточений повстанцями, які не мали достатніх сил, щоб увійти до столиці. Вони обмежились руйнуванням та підпалами будівель в околицях міста. Саломон був змушений тікати з Гондеру й переховуватись в Аксумі, де жив під захистом раса Волде Селассіє[2]. Після цього рас підтримав відновлення на престолі Текле Гійоргіса, а Саломон був запрошений до царського двору як гість[3].

У травні 1797 року, поки Текле Гійоргіс був зайнятий у Бегемдері, Саломон зник з його табору та вирушив до Гондеру, де зустрів раса Маре'еда. Останній відновив Саломона на імператорському троні наступного місяця[4]. Утім, не пройшло і двох місяців, як Саломон був скинутий з престолу деджазмачами Гугсою та Алулою й був закутий у ланцюги. За п'ять днів новим імператором став Деметрос, праонук Фасілідеса[5]. Остання згадка про Саломона датується 1802 роком, коли він перебував у в'язниці у провінції Тиграй[6].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Herbert Weld Blundell, The Royal chronicle of Abyssinia, 1769–1840 (Cambridge: University Press, 1922), стор. 461. E. A. Wallis Budge, A History of Ethiopia: Nubia and Abyssinia, 1928 [Oosterhout, the Netherlands: Anthropological Publications, 1970], стор. 479
  2. Richard K.P. Pankhurst, History of Ethiopian Towns (Wiesbaden: Franz Steiner Verlag, 1982), т. 1, стор. 177
  3. Weld Blundell, Royal chronicle, стор. 449
  4. Weld Blundell, Royal chronicle, стор. 460
  5. Weld Blundell, Royal chronicle, стор. 462
  6. Weld Blundell, Royal chronicle, стор. 471