Сімон П'єр Чунгуї фр. Simon Pierre Tchoungui | |||
| |||
---|---|---|---|
20 листопада 1965 — 2 червня 1972 року | |||
Попередник: | Венсан де Поль Аханда | ||
Наступник: | Посаду ліквідовано | ||
Народження: |
28 жовтня 1916[1][2] Мефу і Аконо, Центральний регіон, Камерун | ||
Смерть: |
23 липня 1997 (80 років) Яунде, Камерун | ||
Країна: | Камерун і Франція | ||
Освіта: | Паризький університет | ||
Партія: | Cameroon National Uniond |
Сімон П'єр Чунгуї (фр. Simon Pierre Tchoungui; 28 жовтня 1916 — 23 липня 1997) — камерунський лікар, державний і політичний діяч, останній прем'єр-міністр Східного Камеруну[3].
Народився в Центральному регіоні Камеруну[3]. Належав до народності беті[4]. Закінчив Айоську школу охорони здоров'я[5]. Після закінчення школи працював медичним асистентом в Яунде та Мбалмайо.
Під час Другої світової війни, від 1942 до 1945 року служив у лавах збройних сил Вільної Франції. Після завершення війни навчався в Дакарській медичній школі, 1947 року отримавши кваліфікацію хірурга, після чого повернувся на батьківщину.
Від 1950 до 1956 року навчався в Паризькому університеті, отримавши ступінь доктора філософії з медицини[3]. 1960 року працював лікарем Центральної лікарні Яунде[3].
20 жовтня 1961 року був призначений на посаду міністра охорони здоров'я[6]. Вийшов у відставку 1 липня 1964 року після проведення виборів до Законодавчих зборів[7].
Згодом Чунгуї отримав пост міністра національної економіки[8], а 1965 року впродовж нетривалого терміну був міністром без портфеля[3].
18 листопада 1965 року прем'єр-міністр Східного Камеруну Венсан де Поль Аханда подав у відставку через суперечності з президентом Амаду Ахіджо. Чунгуї було доручено формування нового кабінету[9] . Ахіджо, який походив з півночі країни, зупинив свій вибір на Чунгуї, вихідці з південного Камеруну, задля збереження етнічного балансу в країні[4][10].
У червні 1966 року президент Ахіджо скликав конференцію, до участі в якій запросив лідерів двох головних політичних партій країни, а також прем'єр-міністрів Східного й Західного Камеруну. Під час тієї конференції її учасники вирішили задля «зміцнення національної єдності» об'єднати свої партії в єдиний Камерунський національний союз (КНС)[9]. Ахіджо очолив нову політичну силу, а Чунгуї став одним з двох його заступників[11].
12 червня 1970 року Чунгуї був перепризначений прем'єр-міністром Східного Камеруну[12]. Вийшов у відставку 20 травня 1972 року, коли було проголошено Об'єднану Республіку Камерун[3].
Окрім іншого, Чунгуї 30 квітня 1960 року був обраний першим почесним президентом камерунського Червоного Хреста[13].
Помер 23 липня 1997 року в 80-річному віці[3].