Тихоокеанський інститут | ||||
---|---|---|---|---|
Основні дані
| ||||
Засновано |
1987 ![]() | |||
Засновник |
Peter H. Gleickd ![]() | |||
Країна |
![]() ![]() | |||
Штаб-квартира |
Окленд ![]() | |||
Тип |
неприбуткова організація і науково-дослідний інститут ![]() | |||
Вебсторінка |
pacinst.org ![]() | |||
Тихоокеанський інститут дослідження розвитку довкілля та безпеки (англ. Pacific Institute for Studies in Development, Environment, and Security) — американський неприбутковий науково-дослідний інститут, створений у 1987 році для проведення незалежних досліджень та аналізу політики щодо питань розвитку довкілля та безпеки, з особливим акцентом на глобальні та регіональні проблеми у сфері прісної води . Він розташований у місті Окленд, штат Каліфорнія (США).
Основна увага Інституту полягає в пошуку шляхів вирішення таких проблем, як питання раціонального водокористування та управління попитом[1], забруднення довкілля, екологічні конфлікти, глобальна зміна клімату та екологічний тероризм. Місія Інституту полягає в тому, щоб "проводити міждисциплінарні дослідження та співпрацювати з зацікавленими сторонами для вироблення рішень, які сприяють охороні довкілля, економічного розвитку та соціальної справедливості в Каліфорнії, на національному та міжнародному рівнях".
З моменту свого заснування співробітники інституту проаналізували наукові та політичні питання, опублікували статті та надавали спільні, практичні семінари та брифінги щодо води, клімату, енергетики, екологічної безпеки, глобалізації тощо, з особливим акцентом на питаннях у гідрологічних науках, водному господарстві та водній політиці[2][3]. Його міждисциплінарний підхід застосовується до питань ресурсів, стратегій залучення громад та економічної глобалізації, а також спрямований на неправильне використання та зловживання наукою в контексті політики. Інститут також працював над новим мисленням щодо управління та використання стійких водних ресурсів. У 2011 році Інститут був удостоєний першої водної премії США. Дослідники Інституту також визначили концепцію пікової води. Найбільш відома публікація Інституту Світ води: дворічний звіт про ресурси прісних вод (опублікований "Island Press", Вашингтон). У 2012 році Інститут випустив нову книгу Політика у галузі водного господарства ХХІ століття (опублікована Oxford University Press).
Пітер Глік створив і керував інститутом з 1987 року до середини 2016 року. Він зараз є президентом-емеритом[4][5]. Він є членом Національної академії наук MacArthur.
Інститут дослідників у 2014 році застеріг, що відсутність води для поповнення у Солтон-Сі веде до "періоду дуже швидкого погіршення стану". При підвищеній усадці, пилові бурі будуть посилюватися, а запах гнилого яйця може потрапити до прибережних міст[6].
На цю статтю не посилаються інші статті Вікіпедії. Будь ласка розставте посилання відповідно до прийнятих рекомендацій. |