Фрідріх Бонте | ||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
нім. Friedrich Bonte | ||||||||||||||
Народився | 19 жовтня 1896 Потсдам, Королівство Пруссія, Німецький Райх | |||||||||||||
Помер | 10 квітня 1940 (43 роки) Нарвік, Нурланн, Норвегія | |||||||||||||
Країна | Німецький Райх | |||||||||||||
Діяльність | військовослужбовець | |||||||||||||
Учасник | Перша світова війна і Друга світова війна | |||||||||||||
Військове звання | Командор | |||||||||||||
Нагороди | ||||||||||||||
Фрідріх Бонте (нім. Friedrich Bonte; 19 жовтня 1896, Потсдам — 10 квітня 1940, Нарвік) — німецький військово-морський діяч, командор крігсмаріне. Кавалер Лицарського хреста Залізного хреста.
1 квітня 1914 року вступив у ВМФ, пройшов підготовку на борту важкого крейсера «Вінета». Учасник Першої світової війни. Служив на важких крейсерах «Дерффінгер» (з 1 вересня 1914), «Лютцов» (з 8 серпня 1915), «Зейдліц» (червень 1916 — червень 1918, вересень — листопад 1918). Закінчив навігаційні курси в Мюрвіку (1918).
19 листопада 1918 року переведений на лінійний корабель «Маркграф». Разом з екіпажами кораблів, які здалися за умовами капітуляції британській владі, 22 червня 1919 року інтернований. 31 січня 1920 року звільнений. З березня 1920 року служив у 2-й морській бригаді, 1-й флотилії. З 1 квітня 1923 року — груповий офіцер військово-морського училища в Мюрвіку. З 26 вересня 1924 року — командир міноносця. 30 вересня 1927 року призначений на навчальний корабель «Берлін», а 28 березня 1929 року переведений на військово-морську станцію «Остзеє», а в квітні 1931 року — в командування розвідувальними силами. З 1 жовтня 1931 року — адмірал-штаб-офіцер у штабі командувача розвідувальними силами. З 16 березня 1933 року — 1-й ад'ютант начальника військово-морської станції «Остзеє». З 4 жовтня 1938 року — командир міноносця, з 29 червня 1937 року — 2-ї дивізії есмінців.
1 листопада 1938 року очолив 2-гу флотилію есмінців. 26 жовтня 1939 року призначений командувачем ескадреними міноносцями, одночасно з 26 жовтня по 29 листопада 1939 року був командувачем міноносцями. Під час операції «Везерюбунг» проти Норвегії, не залишаючи поста командувача есмінцями, був поставлений на чолі 1-ї бойової групи ВМФ (10 міноносців, флагман — ескадрений міноносець «Вільгельм Гайдкамп»), що здійснювала операції в районі Нарвіка. Вступивши в бій з норвезькими та британськими ВМС, бойова група Бонте потопила норвезькі панцерники берегової оборони «Ейдсвольд» і «Норге», есмінці «Егір» і «Тор», підводний човен A-2, а також британський флагманський есмінець «Хантер». Загинув у бою разом з флагманом. Крім того, загинув міноносець «Антон Шмітт», а ще один міноносець отримав настільки важкі ушкодження, що згодом міг бути використаний лише в якості берегової батареї. До 10 квітня з 10 міноносців лише 2 зберегли повну боєздатність.