Четверте об'єднане тактичне авіаційне командування, 4 ОТАК (англ.Fourth Allied Tactical Air Force, 4 ATAF) — військове формування НАТО у складі Об'єднаних Повітряних Сил Центральної Європи. Завданням 4 ОТАК було надання авіаційної підтримки Центральній Групі армій НАТО. Під управлінням 4 ОТАК знаходилися всі літаки, дислоковані в зоні її відповідальності, літаки, що направляються для його підкріплення, а також наземні радарні станції, війська ППО та аеродроми.
Четверте об'єднане тактичне авіаційне командування було утворено в 1951 році. Зона його відповідальності охоплювала території колишньої американської окупаційної зони Німеччини — землі Гессен, Рейнланд-Пфальц, Баварія і частину території землі Баден-Вюртемберг, в яких дислокувалися сили ЦЕНТАГ. Командувачем 4 ОТАК призначався американський генерал-майор. Котрий також виконував функції командувача Сімнадцятої американської повітряної армії (англ.Seventeenth Air Force), що дислокувалася на південному заході Федеративної Республіки Німеччина, Штаб 4 ОТАК розташовувався у місті Гайдельберг. У разі війни, згідно з інструкцією, він переносився в бункер 4 ОТАК в районі міста Кіндсбах. У 1985 році у місті Руппертсвайлер розпочалося будівництво постійного штабу воєнного часу.
В структуру 4 ОТАК входили американські сімнадцята повітряна армія і 32-е командування протиповітряної оборони, Канадська повітряна група і дві дивізії ВПС ФРН Люфтваффе, а також радарні станції та підрозділи ППО ВПС США і ФРН.
У разі необхідності, 4 ОТАК могло бути посилено підрозділами Третьої (Велика Британія), Восьмої (бомбардувально-розвідувальна), Дев'ятої (сили негайного реагування) і Дванадцятої (підкріплення другого ешелону) американських повітряних армій, а також Королівських Канадських Військово-повітряних сил і ВПС Франції. У разі війни, 4 ОТАК налічувало б близько 600 літаків.
4 ОТАК було розформовано 30 червня 1993. Його функції були передані Об'єднаним Повітряним Силам Центральної Європи.
Носії тактичної ядерної зброї, 2 ескадрильї Alpha Jet по 18 машин, 24 Alpha Jet в резерві (в тому числі 18 машин для 2- ї ескадрильї Носів тактичної ядерної зброї)
У разі необхідності, Королівські Канадські Військово-повітряні могли отримати підкріплення у складі 416-ї і 414-ї тактичних винищувальних ескадрилей з бази «Cold Lake», а також 425-ї і 433-ї з бази Ла-Бе в складі 18 CF-18 кожна