75-мм польова гармата FK 38

75-мм польова гармата FK 38
75-мм польова гармата FK 38 у бразильському музеї. 28 грудня 2012
75-мм польова гармата FK 38 у бразильському музеї. 28 грудня 2012
Типпольова гармата
ПоходженняТретій Рейх Третій Рейх
Історія використання
На озброєнні1939—1945
ОператориТретій Рейх Третій Рейх
Бразилія Бразилія
ВійниДруга світова війна
Історія виробництва
РозробникFriedrich Krupp AG
Розроблено1938
ВиробникFriedrich Krupp AG
Виготовлення1939-1942
Виготовлена
кількість		144
Характеристики
Вага1355—1860 кг
Довжина4 740 мм
Довжина ствола2 550 мм (34 калібри)
Ширина1 890-3 800 мм
Висота1 620 мм
Снаряд75×397mm R
Вага снаряду5,85-6,3 кг
Калібр75 мм
Казенникпоршневий затвор
Відбійпротивідкотний пристрій
Підвищення−5° до +45°
Траверс50°
Темп вогню8-10 постр/хв.
Дульна швидкість605 м/с
Дальність вогню
Максимальна11 500 м
75-мм польова гармата FK 38 у Вікісховищі

75-мм польова гармата FK 38 (нім. 7,5-cm-Feldkanone 38) — німецька 75-мм польова гармата періоду Другої світової війни, що використовувалася у війні вермахтом та в передвоєнні часи Збройними силами Бразилії. Гармата була розроблена на основі німецької 75-мм польової гармати leFK 18.

Опис

[ред. | ред. код]

75-мм польова гармата FK 38 являла собою гармату, створену Круппом на замовлення Бразилії на основі 75-мм польової гармати FK 18 власної розробки та пізніше прийнятої на озброєння вермахту[1].

FK 38 мала сучасний дизайн, з дульним гальмом та розсувну станину, і стріляла унітарними боєприпасами. Це було значне покращення в порівнянні з її оригіналом — 7,5cm leFK 18, з більш ніж на 2000 м більшою дальністю стрільби та покращеним ходом, хоча система стала досить важкою і вже не вважалася легкою.

Гальмо відкату було вбудовано в люльку під стволом, а зворотна пружина розміщувалася над ним. Гармата мала довший ствол, ніж 75-мм гармата leFK 18 німецької армії, і в результаті максимальна дальність стрільби зросла з 9425 м до 11 508 м. Деякі екземпляри мали колеса з дерев'яними спицями та сталевими ободами й призначалися для буксирування кіньми. Інші були доповнені колесами з характерними литими спицями — двома «напівколесами» з шістьма спицями кожне, встановленими спиною до спини, але зміщеними, щоб отримати дванадцять спиць. Артилерійська система мала окремий лафет із відкатними лопатами на кінці кожної станини. Станини відкидалися приблизно на дві третини назад від гармати і могли бути складені вперед, щоб скоротити довжину гармати під час буксирування. В результаті буксирні гаки були встановлені в точці складання[1].

Артилерійська система розроблялася на бразильське замовлення, і до вересня 1938 року у Бразилію було поставлено 65 гармат. Тим часом, у Сухопутних військах вермахту 75-мм leFK 18 не здобув особливого успіху, оскільки гармата виявилася дуже дорогою у виготовленні та мала недостатню дальність стрільби, тому в 1942 році проєкт FK 38 був модифікований відповідно до вимог ОКГ і запущений у серійне виробництво для потреб власної артилерії. Гармати FK 38 частково замінили leFK 18 на фронті, хоча було виготовлено лише 80 екземплярів, тому він не став основною системою польової артилерії вермахту. За станом на 1945 рік в армії перебувало 26 одиниць цих гармат[1].

У день «Д» у ході висадки союзного морського десанту в Нормандії одна гармата FK 38 була захоплена на плацдармі «Юта», принаймні дві — на плацдармі «Голд» і, можливо, одна на плацдармі «Сорд»[1]..

Зброя схожа за ТТХ та часом застосування

[ред. | ред. код]

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
Виноски
Джерела
  1. ↑ а б в г 7.5cm Feldkanone 38

Посилання

[ред. | ред. код]

Бібліографія

[ред. | ред. код]
  • Engelmann, Joachim and Scheibert, Horst. Deutsche Artillerie 1934—1945: Eine Dokumentation in Text, Skizzen und Bildern: Ausrüstung, Gliederung, Ausbildung, Führung, Einsatz. Limburg/Lahn, Germany: C. A. Starke, 1974
  • Gander, Terry and Chamberlain, Peter. Weapons of the Third Reich: An Encyclopedic Survey of All Small Arms, Artillery and Special Weapons of the German Land Forces 1939—1945. New York: Doubleday, 1979 ISBN 0-385-15090-3(англ.)
  • А. Иванов. Артиллерия Германии во Второй мировой войне. — СПб.: Нева, 2003. — 64 с. — ISBN 5-7654-2634-4.