AASM / HAMMER | |
---|---|
Лінійка зброї AASM | |
Тип | високоточна, керована авіабомба |
Походження | Франція |
Історія використання | |
Оператори | Повітряно-космічні сили Франції Авіація ВМС Франції Повітряні сили Марокко Повітряні сили Єгипту Повітряні сили Катару Повітряні сили Індії Повітряні сили Збройних сил України |
Війни | Війна в Афганістані (2001-2021) Перша громадянська війна в Лівії Війна в Малі операція «Непохитна рішучість» Російське вторгнення в Україну (з 2022) |
Історія виробництва | |
Виробник | Safran Electronics & Defense |
Вартість одиниці | €164,000 (US$210,707) (на 2011 рік) €252,000 (US$323,770) включаючи вартість розробки (на 2011 рік) |
Виготовлення | 2007 — по теперішній час |
Характеристики | |
Вага | 340 кг (версія бомби 250 кг) |
Довжина | 3,10 м. (версія бомби 250 кг) |
Двигун | Твердопаливний ракетний двигун |
Операційна дальність | понад 70 км[1][2][3] |
Система наведення | Гібридна інерціальна/GPS у декаметровому всепогодному виконанні Гібридна інерціальна/GPS + інфрачервоне самонаведення або SALH в метричній версії день/ніч |
Точність | 1 м для лазерного наведення 10 м у режимі GPS/ІНС або ІЧ |
Пускова платформа | Mirage 2000D Dassault Rafale Tejas F-16 Mirage F1 МіГ-29 |
AASM у Вікісховищі |
Armement air-sol modulaire[4] (скор. AASM, A2SM або HAMMER)[прим. 1] — родина французьких високоточних боєприпасів, розроблених Safran Electronics & Defense. AASM є комплектом, що приєднується до некерованої бомби та перетворює її на керовану з дальністю понад 70 км. Модульність передбачає можливість інтеграції різних блоків наведення та різних бомб.[1][2][3]
Базова версія складається із носового модуля з системою наведення та хвостового модуля з оперенням і ракетним прискорювачем, якими оснащують 250-кілограмову бомбу. Система наведення складається з інерційної системи та GPS. Інші варіанти можуть мати інфрачервоне або лазерне наведення для підвищення точності. Існують також версії зі 125, 500 і 1000-кілограмовими боєголовками.
AASM надійшли на озброєння французьких ПКС та ВМС у 2007 році, оснащуючи Dassault Rafale і Mirage 2000.
Програма почалася в 1997 році, коли Délégation Générale pour l'Armement (DGA), французьке агентство з оборонних закупівель, оголосила міжнародний конкурс на розробку цієї зброї. У 2000 році було укладено контракт з компанією SAGEM (яка стала частиною Safran до завершення розробки)[5] на поставку першої партії бомбових комплектів AASM GPS/INS, які, як очікувалося, мали бути поставлені у 2004 році, а вже наступного року надійдуть на озброєння[6].
Випробувальна кампанія з перевірки в умовах польоту основних характеристик цього варіанту AASM розпочалася 6 грудня 2004 року і завершилася 26 липня 2005 року[7]. Ця кампанія продемонструвала відмінні результати, але водночас показала необхідність зміни деяких аеродинамічних характеристик зброї. Щоб компенсувати затримки з постачанням AASM, у 2008 році Франція замовила дворежимні (з лазерним і GPS/INS-наведенням) комплекти GBU-49 Enhanced Paveway II (з лазерним і GPS/INS наведенням) для інтеграції з винищувачами-бомбардувальниками Mirage 2000D і Rafale[8]. Версія з GPS/INS та інфрачервоним наведенням завершила кваліфікаційні випробування 9 липня 2008 року після трьох пусків на ракетному полігоні DGA в Біскароссі. Ця 250-кілограмова ІЧ-версія здійснила нічний пуск з винищувача-бомбардувальника Rafale на випробувальному полігоні DGA в Біскароссі в грудні 2010 року.
За даними Safran Electronics & Defense, зброя була запущена на відстані понад 50 км від цілі, яка була вражена з точністю до одного метра[9]. Версія вагою 125 кг була успішно випробувана 27 січня 2009 року, а варіант з лазерним наведенням був вперше запущений в повітря 17 червня 2010 року[10].
Згідно з даними Комітету з присудження премії з виробництва озброєнь (фр. Comité des Prix de Revient des fabrications d'Armement) французького сенату, на які посилається щоденна газета La Tribune, загальна вартість програми AASM, включно з витратами на розробку і постачання 2348 комплектів, становить €846 млн[11] Виходячи з цього, вартість однієї одиниці озброєння становить 300 000$ або у дванадцять разів більше, ніж вартість аналогічної американської JDAM, хоча остання виробляється в набагато більших кількостях (~250 000 комплектів), і було б розумно очікувати різкого зниження ціни на французькі боєприпаси, якщо будуть підписані більші контракти й досягнута економія на масштабах виробництва[12].
В оборонному бюджеті на 2012 рік, представленому сенату, повідомлялося, що проєкт коштував €592,2 млн (~ $800 млн), при цьому вартість одиниці продукції становила €164 000, або €252 000 з урахуванням витрат на розробку[13].
AASM поставляється в декількох варіантах відповідно до його розміру і типу використовуваного наведення.
У жовтні 2010 року ці версії отримали літерно-цифрові позначення: версія INS/GPS стала SBU-38 (англ. Smart Bomb Unit — керована авіаційна бомба), версія INS/GPS/IIR стала SBU-54 і версія INS/GPS/SALH стала SBU-64; система в цілому була перейменована на Hammer, щоб зробити її більш привабливою для експортних клієнтів[17].
Перше замовлення на AASM було розміщене DGA у 2000 році на загальну кількість 744 одиниці; поставки розпочалися у 2007 році після дворічної затримки у розробці[18]. У 2009 році було розміщено друге замовлення на 680 одиниць, а до кінця того ж року було поставлено 334 одиниці[19].
Бойовий дебют AASM відбувся 20 квітня 2008 року під час війни в Афганістані, коли винищувач Rafale скинув дві бомби на підтримку наземних військ[20].
24 березня 2011 року було повідомлено, що бомба AASM, скинута з літака Dassault Rafale, була використана для знищення легкого штурмовика/тренувального літака ПС Лівії[en] G-2 Galeb[en], першого лівійського військового літака, який порушив безпольотну зону під час громадянської війни в Лівії 2011 року, на злітно-посадковій смузі одразу після того, як літак приземлився в аеропорті Місурата[21].
6 квітня 2011 року повідомлялося, що бомба AASM, скинута з літака Dassault Rafale, була використана для знищення лівійського танка на відстані 55 км[22].
У Лівії скинуто 225 бомб AASM[23].
«Зброя AASM, яку також називають Hammer, вразила під час сьогоднішньої кампанії. Включаючи комплект точного наведення і силову установку, конструкція з часом буде доступна для використання зі стандартними бомбами вагою від 125 кг до 1000 кг, хоча наразі на озброєнні є лише 250-кілограмова версія. Sagem заявляє про дальність польоту понад 32 морські милі (59 км) з великої висоти або 8 морських миль (15 км) з низької. Пуски також можуть здійснюватись під кутом нахилу від осі до 90°, а за один прохід і одним натисканням на спусковий гачок можна випустити до шести боєприпасів по окремім цілям». І «Лівія є першою можливістю для французьких Повітряних і космічних сил застосувати систему Thales Damocles, хоча Військово морські сили дебютували з цією системою над Афганістаном ще наприкінці 2010 року»[24].
Згідно з повідомленням Hindustan Times, Індія розмістила замовлення на «велику кількість» Hammer у вересні 2020 року, і поставки будуть завершені до кінця листопада 2020 року. У повідомленні додається, що французькі Повітряно-космічні сили передадуть Індії частину своїх запасів Hammer, щоб забезпечити невідкладні постачання[25].
Індія почала процес інтеграції ракети Hammer у свій винищувач Tejas[en][26].
Про перше бойове застосування стало відомо 3 березня 2024 року. Повітряні сили ЗСУ застосували AASM-250 проти російських військових на Авдіївському коксохімічному заводі[27].
У червні 2024 року було показано тактику застосування МіГ-29 з AASM для завдання удару по Бєлгородській області. Літак, летячи на гранично низькій висоті для мінімізації ризику ураження російською ППО, здійснив кабрування, в процесі його виконання запустив дві бомби та одразу повернувся на наднизьку висоту. Така тактика можлива завдяки твердопаливним прискорювачам AASM[28].
3 листопада 2024 року на запорізькому напрямку авіація Повітряних сил Збройних Сил України знищила позицію російського зовнішнього екіпажу безпілотних літальних апаратів авіабомбою AASM. Бомбового ураження завдав винищувач МіГ-29 зі складу 40-ї бригади тактичної авіації Повітряного командування «Центр»[29].
Про надання цих бомб у рамках МТД для відбиття російського вторгнення президент Франції Емманюель Макрон повідомив у січні 2024 року разом з анонсом щодо додаткових ракет SCALP EG[33][34]. За словами міністра оборони Себастіана Лекорню, для цих ракет було адаптовано українські МіГ-29 та Су-24, Су-27[35], але надання літаків Mirage 2000D зробило б застосування ефективнішим. Надання цих літаків уже було предметом обговорень і не виключене в майбутньому[36].
12 листопада 2024 року у Комітеті з оборони Національної асамблеї Франції повідомили, що до кінця 2024 року Франція доставить в Україну 600 високоточних авіаційних бомб AASM. Авіабомби будуть взяті зі складів, а не нового виробництва[37].