Серія «Футурами» | |||||
---|---|---|---|---|---|
«Великий шмат сміття A Big Piece of Garbage» | |||||
Сезон № | 1 | ||||
Серія № | 8 | ||||
Перший показ | 11 травня 1999 року | ||||
Сценарій | Льюїс Мортон | ||||
Режисер(и) | Сюзан Діттер | ||||
Код виробника | 1ACV08 | ||||
Запрошені зірки | |||||
Рон Попіл Ненсі Картрайт (голос ляльки Барта Сімпсона) | |||||
Хронологія | |||||
|
«A Big Piece of Garbage» (укр. «Великий шмат сміття») — восьма серія першого сезону анімаційного серіалу «Футурама», яка вийшла в ефір у Північній Америці 11 травня 1999 року.
Автор сценарію: Льюїс Мортон.
Режисер: Сюзан Діттер.
Професор Фарнсворт оголошує, що наступного дня команда полетить на планету вірусів Ебола 9. Але сьогодні вони потрібні йому живими, щоби супроводжувати його на щорічному симпозіумі Академії винахідників, де він має представити свій «годиннки смерті» — прилад, що показує, скільки часу лишилося жити тому, хто встромить у нього палець. На симпозіумі професор зустрічає свого колишнього студента професора Оґдена Вернстрома, який свого часу заприсягнувся помститися Фарнсвортові за колись отриману п'ятірку з мінусом.
Заперезентувавши свій винахід — спорядження, яке допомагає рибі пересуватися на суходолі, — Вернстром кепкує з Фарнсворта, нагадавши йому, що той уже демонстрував годинник смерті на торішньому симпозіумі (професор просто забув про це). Поспіхом професор креслить на серветці схему нового винаходу — нюхоскопа, приладу, який дозволяє відчувати запахи далеких космічних об'єктів. Аудиторія зустрічає нюхоскоп презирливим сміхом, а Вернстром ставить Фарнсворту «найнижчу з можливих оцінок» — п'ять з двома мінусами.
Повернувшись у «Міжпланетний експрес», професор запрошує всіх на демонстрацію нюхоскопа (виявляється, він збудував його рік тому і також забув про це). Фрай випробовує прилад, нюхаючи різні небесні тіла, і раптом відкриває «найсмердючіший об'єкт в усьому Всесвіті». Розрахувавши траєкторію цього об'єкта, професор доходить висновку, що він зіштовхнеться з Землею саме у Новому Нью-Йорку за 72 години. Після нетривалих пошуків, команда знаходить в Інтернеті відеофільм, який розповідає про те, як у 2052 році велетенська кулю зі сміття було запущено у космос з метою розв'язати проблему надмірного забруднення міста. Майже за тисячу років ця куля повертається на Землю.
Друзі повідомляють про небезпеку мера Нового Нью-Йорка Ренделла Пупенмаєра. Створюється план знищити сміттєву кулю вибухівкою. Команда «Міжпланетного експреса» доставляє бомбу, таймер якої встановлено на 25 хвилин, на поверхню кулі. Проте виявляється, що неуважний професор поставив таймер догори дриґом, отже команда має для втечі всього 52 секунди. Щоби врятуватися, друзям доводиться викинути бомбу у відкритий космос — отже шанс знищити сміттєву кулю втрачено.
Намагаючись виправитися, професор вигадує інший план: запустити у космос ідентичну кулю сміття, щоби вона відштовхнула першу. Використовуючи вміння Фрая — людини з XX століття — смітити, жителі Нового Нью-Йорка швидко створюють кулю, яку запускають ракетою в космос. Нова куля відбиває першу в напрямку до Сонця, рятуючи Землю. Ліла зауважує, що новостворена куля теж рано чи пізно повернеться на Землю, але ніхто не звертає на це уваги.
У 1999 році цю серію було номіновано на нагородження премією «Еммі» як «Найкращу анімовану програму тривалістю до однієї години» [1] [Архівовано 8 листопада 2007 у Wayback Machine.].