Copperplate Gothic

Copperplate Gothic
Стильшрифт із клиноподібними зарубками
Дата створення1901
ДизайнерФредерік Гауді
CMNS: Copperplate Gothic у Вікісховищі

Copperplate Gothic — гарнітура з дрібними зарубками, створена Фредеріком Гауді та випущена American Type Founders (ATF) 1901 року.

Попри «Gothic» у своїй назві (що має вказувати на відсутність зарубок), шрифт має невеликі зарубки на гліфах, що підкреслюють тупу кінцівку вертикальних і горизонтальних штрихів. Шрифт являє собою незвичайне поєднання стилів — гліфи нагадують різьблення по каменю або написи на мідних гравюрах, широка горизонтальна вісь характерна для вікторіанських акцидентних шрифтів, але результат набагато чистіший і залишає чіткий відбиток при високому або офсетному друці.

Гауді розробив Copperplate Gothic лише великими літерами, оскільки дизайн призначався для заголовків і ключових слів, а не для основного тексту. Це зовсім не характерно для робіт Гауді, які переважно виконані в дусі зарубок старого стилю. Гауді створив його на початку своєї кар'єри, бо хотів отримати комісійні, проте в автобіографії 1946 року він писав, що «цінує» ці малюнки за їхню якість, і зазначав, що цей дизайн і надалі часто використовувався.[1] Шрифт створили за ініціативою менеджера ATF Клеренс Мардер, коли Гауді проживав у Гінгемі, Массачусетс. Пізніше ATF розробила напівжирне, вузьке та затінене накреслення, але шрифт ніколи так і не отримав малих літер.

Шрифт широко використовують у канцелярській продукції, соціальній поліграфії та візитівках. Його також часто наносять шляхом кислотного травлення на скло дверей адвокатських контор, банків і ресторанів.

Майстер друкарської справи Джей Л. Фрейзер, не будучи великим шанувальником рубаних шрифтів, писав про нього в 1925 році, що «ефекту властива певна гідність… завдяки відсутності будь-яких надмірностей», що зробило його популярним вибором для канцелярського приладдя таких професіоналів, як юристи та лікарі.[2][a]

Пов'язані шрифти

[ред. | ред. код]

Загалом Copperplate Gothic належить до шрифтів із клиноподібними зарубками, завдяки дуже вузьким зарубкам, спрямованим назовні, або до гравірувальних шрифтів — через схожість з гравірованими літерами. Зарубки Copperplate Gothic, які виконані набагато менш жирнимии, ніж літери, є невеликими за мірками жанру. Стиль клиноподібних зарубок іноді називають латинським, особливо у Європі, і там він був досить популярним протягом більшої частини XX століття. Наприклад, рання робота Адріана Фрутігера Initiales Président (1952) мала стати французьким конкурентом Copperplate Gothic. Фрутігер у своїй автобіографії зазначав, що вони були для шрифтарів «однією з найбезпечніших інвестицій. Особливо невеликі друкарні мали на них стабільний попит».[3][4] Його пізніший шрифт Méridien (також відомий як Frutiger Serif) текстовий шрифт з деякими подібностями, хоча він має більші засічки нормального розміру та справжнє мале накреслення.[5][6]

У масовій культурі

[ред. | ред. код]

Гарнітура використовувалася на логотипі Who Wants to Be a Millionaire? та лого Universal Pictures протягом 1997—2012 років. Шрифт також використовувався на вступній заставці та на візитівці Пола Аллена у фільмі Американський психопат.[7] Також він використовувався у 1990-х як друге лого Sega для Sega Genesis і Sega CD, а також для логотипів Sega 32X, Sega CDX, іSega Game Gear, та для їхнього тодішнього слогану, «Welcome to the Next Level.»

Між 2010 та 2019 роками шрифт використовували на уніформах і брендингу баскетбольної команди Голден Стейт Ворріорз. Він також присутній на логотипі каліфорнійського рок-гурту Cake.

Нотатки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Характеризуючи свої погляди, він писав: «Варто зазначити, що Copperplate Gothic має найдрібніші зарубки… достатні для того, щоб суттєво покращити свій зовнішній вигляд. Вони, здається, дещо зменшують грубість письма».

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Goudy, Frederic (1946). A Half-Century of Type Design and Typography: 1895–1945, Volume 1. New York: The Typophiles. с. 64. Процитовано 18 листопада 2015.
  2. ↑ Frazier, J.L. (1925). Type Lore. Chicago. с. 20. Процитовано 24 серпня 2015.
  3. ↑ President. Linotype. Процитовано 12 вересня 2015.
  4. ↑ Frutiger, Adrian. Typefaces – the complete works. с. 27. ISBN 9783038212607.
  5. ↑ Adobe Méridien. MyFonts. Архів оригіналу за 21 вересня 2015. Процитовано 12 вересня 2015.
  6. ↑ Frutiger Serif. Linotype. Процитовано 12 вересня 2015.
  7. ↑ Landekic, Lola (2 серпня 2018). American Psycho (2000) — Art of the Title. Art of the Title. Процитовано 11 жовтня 2018.

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Blackwell, Lewis. 20th Century Type. Yale University Press: 2004. ISBN 0-300-10073-6. (англ.)
  • Fiedl, Frederich, Nicholas Ott and Bernard Stein. Typography: An Encyclopedic Survey of Type Design and Techniques Through History. Black Dog & Leventhal: 1998. ISBN 1-57912-023-7. (англ.)
  • Jaspert, W. Pincus, W. Turner Berry and A.F. Johnson. The Encyclopedia of Type Faces. Blandford Press Lts.: 1953, 1983. ISBN 0-7137-1347-X. (англ.)
  • Macmillan, Neil. An A–Z of Type Designers. Yale University Press: 2006. ISBN 0-300-11151-7. (англ.)

Посилання

[ред. | ред. код]