Crataegus erythropoda | |
---|---|
Біологічна класифікація | |
Царство: | Рослини (Plantae) |
Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
Клада: | Евдикоти (Eudicots) |
Клада: | Розиди (Rosids) |
Порядок: | Розоцвіті (Rosales) |
Родина: | Трояндові (Rosaceae) |
Триба: | Maleae |
Підтриба: | Malinae |
Рід: | Глід (Crataegus) |
Секція: | Crataegus sect. Douglasia |
Серія: | Crataegus ser. Cerrones |
Вид: | C. erythropoda
|
Біноміальна назва | |
Crataegus erythropoda Ashe, 1900
| |
Crataegus erythropoda — вид квіткових рослин із родини трояндових (Rosaceae).
Це кущ або дерево 50 дм заввишки. Нові гілочки зеленуваті, голі, 1-річні гілочки темно-червоні; колючки на гілочках прямі або злегка загнуті, 2-річні чорні, блискучі, помірно міцні, 2–4 см. Листки: ніжки листків 1–2 см; листові пластини ромбо-еліптичні, 3–5 см, основа клиноподібна, частки по 3 або 4 з боків, верхівки часток гострі, краї дрібно зубчасті, нижні поверхні голі, верх маловорсистий молодим. Суцвіття 5–10-квіткові. Квітки 14–18 мм у діаметрі; чашолистки вузькотрикутні, 3–4 мм; тичинок 10; пиляки від рожево-пурпурових до пурпурових. Яблука від темно-червоного до бордово-пурпурового забарвлення зрілими, круглі, 10 мм у діаметрі. Період цвітіння: травень і червень; період плодоношення: вересень і жовтень[1].
Ендемік південно-центральної частини США (Аризона, Колорадо, Нью-Мексико, Юта, Вайомінг)[1][2].
Населяє пасовища, зазвичай уздовж струмків; на висотах 1700–2600 метрів[1].
Плоди вживають сирими чи приготованими; їх можна висушити для пізнішого використання[3].
Хоча конкретних згадок про цей вид не було помічено, плоди і квіти багатьох видів глоду добре відомі в трав'яній народній медицині як серцевий тонізуючий засіб, і сучасні дослідження підтвердили це використання[3].
Деревина роду Crataegus, як правило, має хорошу якість, хоча вона часто занадто мала, щоб мати велику цінність[3].