Crataegus pontica

Crataegus pontica
Біологічна класифікація редагувати
Царство: Рослини (Plantae)
Клада: Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада: Покритонасінні (Angiosperms)
Клада: Евдикоти (Eudicots)
Клада: Розиди (Rosids)
Порядок: Розоцвіті (Rosales)
Родина: Трояндові (Rosaceae)
Підродина: Мигдалеві (Amygdaloideae)
Триба: Maleae
Підтриба: Malinae
Рід: Глід (Crataegus)
Вид:
C. pontica
Біноміальна назва
Crataegus pontica
K.Koch, 1853

Crataegus pontica — вид рослин із родини трояндових (Rosaceae).

Біоморфологічна характеристика

[ред. | ред. код]

Це не колюче листопадне дерево з широкою кроною, 6–10 метрів у висоту. Плоди жовті, від іржаво-зелених до оранжево-жовтих, часто червонуваті з боків і з червонуватими точками і сильно сплюснуті на полюсах, 15–28 мм у діаметрі; у центрі плоду є 2–4 досить великі насінини[1].

Середовище проживання

[ред. | ред. код]

Росте у Причорномор'ї та центральній і західній Азії — Північний Кавказ, Туреччина [євр. + аз.], Азербайджан, Вірменія, Грузія, Іран, Ірак, Казахстан, Киргизстан, Палестина, Таджикистан, Туркменістан, Узбекистан. Зазвичай розсіяний, іноді утворює гаї на сухих, зазвичай кам'янистих, але іноді й дрібноземельних схилах[1][2].

Використання

[ред. | ред. код]

як їжа

[ред. | ред. код]

Плоди вживають сирими чи приготовленими, їх також можна висушити. М'якуш великий, з приємним смаком. Плоди є популярною дикою їжею в Західній та Центральній Азії, де їх збирають у великій кількості з дикої природи та часто продають на місцевих ринках[1].

як ліки

[ред. | ред. код]

Хоча жодних конкретних згадок про цей вид не було помічено, плоди та квіти багатьох видів глоду добре відомі в трав'яній народній медицині як тонізувальний засіб для серця, і сучасні дослідження підтвердили це використання[1].

Деревина є цінною для виготовлення дрібних виробів[1].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б в г д Crataegus pontica. Useful Temperate Plants Database. Архів оригіналу за 28 березня 2022. Процитовано 28.03.2022. (англ.)
  2. Crataegus pontica. Plants of the World Online. Kew Science. Архів оригіналу за 13 січня 2020. Процитовано 28.03.2022. (англ.)