Farman F.220

Farman F.220
Призначення:важкий бомбардувальник
Перший політ:23 березня 1938
На озброєнні у: Повітряні сили Франції
Розробник:Farman
Виробник:Франція Farman
Всього збудовано:~80
Екіпаж:5 осіб
Максимальна швидкість (МШ):321 км/год
Практична стеля:8000 м
Довжина:21,46 м
Висота:5,19 м
Розмах крила:36,0 м
Площа крила:188,7 м²
Порожній:10 400 кг
Споряджений:15 200 кг
Максимальна злітна:18 705 кг
Двигуни:4 × Gnome-Rhône 14N11/15
Тяга (потужність):4 × 950 к.с.
Внутрішнє бомбове навантаження:2500 кг
Кулеметне озброєння:3 × 7,5-мм авіаційних кулемети
Farman F.220 у Вікісховищі

Фарман F.220 (фр. Farman F.220) — серія чотиримоторних важких бомбардувальників виробництва французької авіакомпанії Farman періоду Другої світової війни.

Історія

[ред. | ред. код]
Вид на двигуни F.221

Розробка важких чотиримоторних бомбардувальників на фірмі Farman велася ще з середини 20-их років. Характерною особливістю літака було розміщення двигунів: двигуни розміщувались на кінцях невеликих крил в низу фюзеляжу і об'єднувались в тандемні пари кожна з яких обертала один штовхальний і один тяговий гвинт. В іншому він був типовим французьким важким літаком — крило широкого профілю і прямокутний фюзеляж.

Перший прототип літака F.220.01 оснащувався 12-и циліндровими двигунами HS 12Lbr потужністю 600 к.с. і вперше піднявся в повітря 26 травня 1932 року. Літак не був прийнятий на озброєння, але став основою для наступної моделі F.221 з іншими двигунами, зміненим хвостом і досконалішими турельними баштами. Прототип F.221.01 був готовий вже в травні 1933, а в 1935 році була випущена невелика серія. Тоді ж на F.221.01 було встановлено шасі, яке прибиралось, літак отримав нове позначення F.222.01 і ця модифікація теж випускалась серійно.[1]

В 1936 році почалась розробка потенційної заміни для F.221/222 в вигляді наступного літака серії F.223. Літак зберіг всі основні риси попередника, але отримав нове двокілеве хвостове оперення. Прототип F.223.1 (який після поглинання Farman об'єднанням SNCAC отримав позначення NC.223.1) вперше піднявся в повітря в червні 1937 року. Перший прототип, оснащувався двигунами HS 12Xirs[en] потужністю 720 к.с. і готувався не як воєнний, а як поштовий літак. Другий прототип, який готувався як бомбардувальник, був облітаний 18 грудня 1938 року. Спочатку на ньому стояли двигуни HS 14AA[en] потужністю 1000 к.с., але через ненадійність їх було замінено на HS 12Y29[en] (920 к.с.). Серійне виробництво тривало з кінця 1939 по квітень 1940 року.[2]

Основні модифікації

[ред. | ред. код]
  • F.221 — оснащувались двигунами GR 14Kdrs потужністю 800 к.с. (10 екз.)
  • F.222.1 — оснащувався двигунами GR 14Kirs потужністю 870 к.с. і шасі, яке прибиралось. (11 екз.)
  • F.222.2 — оснащувався двигунами GR 14N11/15 потужністю 950 к.с. Також змінена носова частина фюзеляжу. (24 екз.)
  • NC.223.3 — оснащувався двигунами HS 12Y29 потужністю 920 к.с. (8 екз.)
  • NC.223.4 — цивільний варіант з двигунами HS 12Y27 потужністю 1050 к.с. В 1940 році були переобладнані в бомбардувальники. (3 екз.)

Історія використання

[ред. | ред. код]
Військовий F.222 в Північній Африці.
NC.223.4 авіакомпанії Air France. Грудень 1936 року.

До початку Другої світової війни F.221 були вже відведені в резерв, окрім ескадрильї EB 2/41 в Індокитаї. Дещо сучасніші F.222 стояли на озброєнні двох груп 15-ї бомбардувальної ескадри і змішаної авіагрупи GAA 43 в Сенегалі. В листопаді 1939 року ще 3 °F.222 були передані в ескадрилью 10E морської авіації базованої в Марокко. З самого початку війни ці літаки здійснювали патрулювання Атлантики біля Західної Африки.

Літаки 15-ї ескадри почали вильоти 22 грудня 1939 року, але спочатку вони тільки здійснювали розвідку і скидали пропагандистські листівки. Бомбардувальні вильоти почались тільки 14 травня, вже після початку німецького наступу. Також 24 травня в GB I/15 надійшли перші два NC.223, які разом з F.222 здійснювали нічні бомбардування Німеччини. До 15 червня, коли було видано наказ про перебування в Північну Африку літаки 15-ї ескадрильї скинули на противника близько 135 тонн бомб, і при цьому не втратили в бою жодного літака. Тільки один F.222 розбився при посадці 1 червня.

Цивільні NC.223.4 після переоснащення надійшли на озброєння морської авіації до ескадрильї B5. В бойових діях був використаний тільки один літак, який отримав власне ім'я Жуль Верн. 13 травня 1940 року він бомбив міст в Маастрихту, потім здійснив декілька нальотів на інші цілі, а вночі 8 червня першим в Другій світовій війні бомбив Берлін.

Після підписання перемир'я група GB II/15 була розформована, а GB I/15 реорганізована в транспортну. Цивільні літаки NC.223.4, а також три NC.233.3, були повернуті авіакомпанії Air France. В грудні 1941 F.221 ескадрильї EB 2/41 здійснили декілька вильотів проти Таїланду, але до кінця року були списані. Як транспортні F.222 використовувались аж до 1943 року.[1]

Тактико-технічні характеристики

[ред. | ред. код]
NC.223.3

Дані з Ударная авиация Второй Мировой — штурмовики, бомбардировщики, торпедоносцы[3]

Технічні характеристики

[ред. | ред. код]
F.222.2BN5 NC.223.3 NC.223.3
Довжина 21,26 м 22,0 м 23,5 м
Висота 5,19 м 5,08 м 4,85 м
Розмах крил 36,00 м 33,59 м
Площа крил 188,7 м² 134,3 м²
Маса пустого 10 400 кг 10 553 кг 10 000 кг
спорядженого 15 200 кг
максимальна злітна 18 70 кг 19 206 кг 24 000 кг
Двигуни 4 × GR 14N11/15 4 × HS 12Y29 4 × HS 12Y37
Потужність 4 × 950 к. с. 4 × 920 к. с. 4 × 1050 к. с.
Максимальна швидкість 321 км/год 350 км/год 385 км/год
Дальність польоту[Вин. 1]
 2000 км 2400 км 5000 км
Практична стеля 8000 м 8000 м
Час підйому на 4000 м. 13,5 хв 10,0 хв

Озброєння

[ред. | ред. код]
Захисне
  • F.221, F.222:
    • 1 × 7,5-мм кулемет в носовій башті
    • 1 × 7,5-мм кулемет в верхній башті
    • 1 × 7,5-мм кулемет в нижній висувній установці
  • F.223.3:
    • 1 × 7,5-мм кулемет в носовій установці
    • 1 × 20-мм гармата в верхній башті
    • 1 × 20-мм гармата в нижній башті
  • F.223.4:
    • 1 × 7,5-мм кулемет в боковій установці з правого боку
Бомбове
  • F.221, F.223.4:
    • стандартне — 2000 кг бомб
  • F.222, F.223.4:
    • стандартне — 2500 кг бомб
    • максимальне — 4200 кг бомб

Виноски

[ред. | ред. код]
  1. ↑ з стандартним бомбовим навантаженням

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б Харук, 2012, с. 328-329.
  2. ↑ Харук, 2012, с. 329-330.
  3. ↑ Харук, 2012, с. 328,330.

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Харук А.И. Ударная авиация Второй Мировой - штурмовики, бомбардировщики, торпедоносцы. — Москва : Яуза::ЭКСМО, 2012. — 400 с. — ISBN 978-5699595877. (рос.)

Посилання

[ред. | ред. код]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Farman F.220