«Кюрасао» (D41) | ||
---|---|---|
HMS Curacoa (D41) | ||
Британський легкий крейсер «Кюрасао» в роки Другої світової війни | ||
Служба | ||
Тип/клас | легкий крейсер типу «C» | |
Держава прапора | Велика Британія | |
Належність | Військово-морські сили Великої Британії | |
На честь | четвертий корабель на ім'я «Кюрасао»[1] | |
Корабельня | Pembroke Dockyard/Harland and Wolff, Пембрук | |
Замовлено | квітень 1916 | |
Закладено | липень 1916 | |
Спущено на воду | 5 травня 1917 | |
Введено в експлуатацію | 18 лютого 1918 | |
На службі | 1918–1942 | |
Перекваліфікований | у 1939 році перероблений на крейсер ППО | |
Загибель | 2 жовтня 1942 року затонув у наслідок зіткнення з лайнером RMS Queen Mary, який транспортував 10 000 американських солдатів 29-ї піхотної дивізії на відстані 60 км від Ірландії | |
Нагороди | 4 бойових відзнаки[Прим. 1][2] | |
Бойовий досвід | Іноземна військова інтервенція в Росії Операції ВМФ Великої Британії на Балтиці Друга світова війна Битва за Атлантику Норвезька кампанія | |
Ідентифікація | ||
Прізвисько | Cocoa Boat | |
Девіз | «Все можливе» (лат. Certamine summo) | |
Параметри | ||
Тоннаж | 4 180 тонн (стандартна) 4 950 тонн (повна) | |
Довжина | 140 м | |
Ширина | 13 м | |
Висота | 4,3 м | |
Технічні дані | ||
Рухова установка | 2 × парових турбіни Parsons 6 × парових котлів Admiralty | |
Гвинти | 2 | |
Потужність | 40 000 к.с. | |
Швидкість | 29 вузлів (54 км/год) | |
Дальність плавання | 5 900 миль (10 930 км) на швидкості 10 вузлів | |
Екіпаж | 334 офіцери та матроси | |
Озброєння | ||
Артилерія | 5 (5 × 1) × 152-мм гармат BL 6 inch Mk XII | |
Торпедно-мінне озброєння | 8 (4 × 2) × 533-мм торпедних апаратів | |
Зенітне озброєння | 2 × 76,2-мм зенітних гармати QF 3-inch 20 cwt 2 (2 × 1) × 40-мм автоматичні зенітні гармати Vickers QF 2 |
«Кюрасао» (D41) (англ. HMS Curacoa (D41) — військовий корабель, легкий крейсер типу «C» підкласу «Сіерез» Королівського військово-морського флоту Великої Британії за часів Другої світової війни.
«Кюрасао» був закладений у липні 1916 року на верфі компанії Pembroke Dockyard у Пембрукі. 5 травня 1917 року спущений на воду, а 18 лютого 1918 року увійшов до складу Королівських ВМС Великої Британії.
Легкий крейсер встигнув увійти до строю до кінця Першої світової війни, входив до складу сил Гаріджа, але значної участі у боях взяти не встигнув. На початку 1919 року входив до складу Атлантичного флоту, але вже незабаром переведений до британських сил, що билися проти більшовиків на Балтійському морі. Під час ведення воєнних дій підірвався на морській міні та відбув на ремонт до Англії. У 1920—1928 роках в Атлантичному флоті, за цей час на короткий термін (1922—1923) був включений до британського флоту на Середземному морі на підтримку Туреччини. 1929 році переведений до Середземноморського флоту.
З липня 1939 року перероблений на крейсер ППО, брав участь у бойових діях на морі в Другій світовій війні, бився у Північній Атлантиці, біля берегів Норвегії, супроводжував конвої. 24 квітня 1940 року під час Норвезької кампанії дістав серйозних пошкоджень від удару німецького бомбардувальника III./LG 1, більше року перебував на ремонті.
2 жовтня 1942 року затонув внаслідок зіткнення з лайнером «Квін Мері», який транспортував 10 000 американських солдатів 29-ї піхотної дивізії на відстані 60 км від Ірландії
За проявлену мужність та стійкість у боях Другої світової війни бойовий корабель заохочений чотирма бойовими відзнаками[2].