HMS Express (H61)

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: HMS Express.
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: HMCS Gatineau.
HMS «Експрес» (H61)
HMS Express (H61)
Британський есмінець «Експрес». Листопад 1942
Служба
Тип/клас ескадрений міноносець типу «E»
Держава прапора Велика Британія Велика Британія
Належність  Військово-морські сили Великої Британії
На честь попередніх 7-ми кораблів флоту на ім'я «Експрес»[Прим. 1]
Корабельня Swan Hunter & Wigham Richardson, Волсенд
Первинна вартість £ 247 279
Замовлено 1 листопада 1932
Закладено 24 березня 1933
Спущено на воду 29 травня 1934
Введено в експлуатацію 2 листопада 1934
На службі 1934–1943
Статус у червні 1943 переданий до Королівських ВМС Канади (перейменований на HMCS «Гатино»)
Нагороди 1 бойова відзнака[Прим. 2][1]
Бойовий досвід Друга світова війна
Битва за Атлантику
Ідентифікація
Девіз «Я вдарю міттєво»
(лат. Celeriter)
Параметри
Тоннаж 1 350-1 405 тонн (стандартна)
1 886-1 940 тонн (повна)
Довжина 100 м
Ширина 10,13 м
Висота 3,81 м
Технічні дані
Рухова установка 2 × парових турбіни Parsons
3 × парових котли Admiralty
Гвинти 2
Потужність 36 000 к.с.
Швидкість 35,5 вузлів (65,7 км/год)
Дальність плавання 6 000 миль (11 000 км) на швидкості 15 вузлів
Екіпаж 145 офіцерів та матросів
Озброєння
Артилерія 4 × 120-мм універсальних гармат QF Mark XVIII
5 × 7,7-мм кулеметів Vickers .303
Торпедно-мінне озброєння 8 (2 × 4) × 533-мм торпедних апаратів
60 глибинних бомб
Зенітне озброєння 8 (2 × 4) × 12,7-мм зенітних кулеметів Vickers .50

«Експрес» (H61) (англ. HMS Express (H61) — військовий корабель, ескадрений міноносець типу «E» Королівських військово-морських флотів Великої Британії та Канади за часів Другої світової війни.

Есмінець «Експрес» був закладений 24 березня 1933 року на верфі компанії Swan Hunter & Wigham Richardson у Волсенді. 29 травня 1934 року він був спущений на воду, а 2 листопада 1934 року увійшов до складу Королівських ВМС Великої Британії. За часів Другої світової війни есмінець брав активну участь у бойових діях на морі; бився у Північній Атлантиці, біля берегів Франції та Норвегії[1].

За проявлену мужність та стійкість у боях заохочений відзнакою[1].

Історія

[ред. | ред. код]

Передвоєнні часи

[ред. | ред. код]

«Експрес» разом з однотипними есмінцями увійшов до 5-ї флотилії ескадрених міноносців Домашнього флоту й 9 місяців перебував на військово-морській базі, доки у зброярні тривало налаштування його корабельної артилерії. З вересня 1935 року через загострення обстановки на Африканському розі, так звану «Абіссінську кризу», він разом з іншими есмінцями був переведений до Середземноморського флоту і виконував завдання з патрулювання у східному Середземномор'ї.

У березні 1936 року корабель повернувся до Англії, де з 23 березня до 4 травня встав на обслуговування та модернізацію систем озброєння. На фоні ситуації, що утворилася в Іспанії, «Експрес» був тимчасово приписаний до військово-морської бази в Гібралтарі й виконував завдання з патрулювання і моніторингу обстановки. З січня до березня 1937 року він знову був у складі сил, що діяли за програмою недопущення контрабанди зброї до Піренейського півострова.

Початок війни

[ред. | ред. код]

З жовтня 1939 року есмінець почали використовувати, як мінний загороджувач, а з початку березня 1940 року разом з іншими есмінцями «Експрес» розпочали постановку мінних загороджень поблизу німецької Гельголандської бухти. У наслідок цих дій 13 березня на міні в загородженні № 7, яке встановили «Експрес», «Еск», «Ікарус» та «Імпалсів» підірвалась німецька субмарина U-44; усі 47 підводників загинули. 6 квітня наступний човен U-1 налетів на міну у тому ж самому загородженні № 7, яке встановив «Експрес» з іншими есмінцями, усі підводники також загинули. А 2 серпня ще один човен U-25 наразився на міну та затонув[1].

31 серпня 1940 року група есмінців та мінних загороджувачів з 5-ї та 20-ї флотилії вийшла з Іммінгама для постановки мінного поля поблизу берегів голландського острова Тесел[Прим. 3]. Повітряна розвідка виявила вихід німецьких кораблів і керівництво операцією вирішило, що це початок вторгнення на Британські острови. У наслідок нескоординованих дій есмінець «Експрес» наразився на міну й дістав важких пошкоджень; йому на допомогу кинувся «Еск» і, потрапивши на мінне поле, тут же підірвався спочатку на одній морській міні, потім на другій і затонув; загинуло 127 матросів. Наступним став есмінець «Айвенго», який у свою чергу поспішив на поміч, але також підірвався та через невиправні пошкодження і неможливість буксувати його до бази, був затоплений торпедами ескадреного міноносця «Кельвін».

Див. також

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]
  • HMS Express (H 61). на uboat.net. Архів оригіналу за 7 грудня 2016. Процитовано 3 квітня 2018. (англ.)
  • HMS EXPRESS (H 61), later HMCS GATINEAU - E-class Destroyer. на naval-history.net. Архів оригіналу за 21 листопада 2015. Процитовано 3 квітня 2018. (англ.)
  • HMS Express (H61) [Архівовано 4 квітня 2018 у Wayback Machine.]
  • H.M.S. Express (1934) [Архівовано 4 квітня 2018 у Wayback Machine.]

Література

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
Виноски
  1. ↑ у перекладі — швидкісний.
  2. ↑ 1 бойова відзнака за участь у кампаніях та битвах Другої світової війни: за евакуацію з Дюнкерка (1940).
  3. ↑ Склад британського угруповання: есмінці «Експрес», «Еск», «Ікарус», «Інтрепід» та «Айвенго» під охороною есмінців «Кельвін», «Джюпіте» та «Вортігерн».
Джерела
  1. ↑ а б в г HMS EXPRESS (H 61), later HMCS GATINEAU — E-class Destroyer. Архів оригіналу за 21 листопада 2015. Процитовано 3 квітня 2018.