«Рейнбоу» (N16) | ||
---|---|---|
HMS Rainbow (N16) | ||
![]() | ||
Британський підводний човен «Рейнбоу» | ||
Верф | ![]() | |
Під прапором | ![]() | |
Належність | ![]() | |
Порт приписки | Гонконг Александрія Валлетта | |
На честь | 9-й корабель флоту на ім'я «Рейнбоу» (укр. Веселка) | |
Замовлення | 28 січня 1929 | |
Закладений | 24 липня 1929 | |
Спуск на воду | 14 травня 1930 | |
Введений до складу флоту | 18 січня 1932 | |
На службі | 1932–1940 | |
Загибель | 4 жовтня 1940 року ймовірно зіткнувся з італійським судном Antonietta Costa та затонув в Адріатичному морі | |
Сучасний статус | затонулий | |
Бойовий досвід | Друга світова війна Битва на Середземному морі | |
Проєкт | ||
Класифікація ПЧ | океанський дизель-електричний підводний човен | |
Тип ПЧ | Підводний човен типу «Рейнбоу» | |
Основні характеристики | ||
Швидкість (надводна) | 17,5 вузла (32,4 км/год) | |
Швидкість (підводна) | 8,6 вузла (15,9 км/год) | |
Робоча глибина занурення | 75 м | |
Гранична глибина занурення | 90 м | |
Дальність плавання | 8500 миль (15 700 км) на швидкості 10 вузлів | |
Автономність плавання | 28 діб | |
Екіпаж | 53—56 офіцерів та матросів | |
Розміри | ||
Довжина найбільша (по КВЛ) | 79,9 м | |
Ширина корпусу найб. | 7,3 м | |
Середня осадка (по КВЛ) | 4,3 м | |
Водотоннажність надводна | 1791 тонна | |
Водотоннажність підводна | 2060 тонн | |
Силова установка | ||
Дизель-електрична: 2 × дизельних двигуни Admiralty 2 × електродвигуни |
||
Гвинти | 2 | |
Потужність | 4640 к.с. (дизелі) 1 635 к.с. (електродвигун) | |
Озброєння | ||
Артилерія | 1 × 120-мм корабельна гармата Mark XII | |
Торпедно- мінне озброєння |
8 × 533-мм торпедних апаратів |
Історія служби | |
---|---|
У складі |
4-та флотилія ПЧ 1-ша флотилія ПЧ |
Командувачі | Джон Егертон Брум |
Операції | 8 походів |
«Рейнбоу» (N16) (англ. HMS Rainbow (N16) — військовий корабель, океанський патрульний підводний човен далекого радіусу дії, головний у своєму типі, Королівського військово-морського флоту Великої Британії часів Другої світової війни.
Підводний човен «Рейнбоу» був закладений 24 липня 1929 року на верфі компанії Chatham Dockyard у Чатемі. 14 травня 1930 року він був спущений на воду, а 18 січня 1932 року увійшов до складу Королівських ВМС Великої Британії.
Підводний човен брав активну участь у бойових діях Другої світової війни. «Рейнбоу» здійснив 8 бойових походів, бився в Середземному морі, виконував завдання в Тихому та Індійському океанах.
Після введення до строю, підводний човен «Рейнбоу» увійшов до складу 4-ї флотилії ПЧ на Китайській станції британського флоту. До 1940 року діяв тут разом з плавучою базою підводних човнів «Медвей» та підводними човнами «Регент», «Регулюс» і «Ровер». З серпня 1939 до червня 1940 року здійснив шість бойових походів у Південно-Східній Азії.
У червні 1940 року підводний човен переведений до Середземноморського флоту з базуванням в Александрії.
23 вересня 1940 року човен вирушив на патрулювання біля Калабрії і мав повернутися в Александрію 16 жовтня, востаннє виходив на контакт 25 вересня. Вважається, що він затонув 4 жовтня в результаті зіткнення з італійським судном Antonietta Costa, яке повідомило про наїзд на занурений об'єкт о 03:30, після чого стався потужний підводний вибух під час плавання італійського конвою, що прямував з Албанії того дня.
До 1988 року вважалося, що італійський підводний човен «Енріко Тоті» потопив «Рейнбоу», але згодом встановили, що жертвою «Енріко Тоті» став «Тріад».