HMS Sceptre (P215)
| «Скептр» | ||
|---|---|---|
| HMS Sceptre (P215) | ||
 | ||
| Британський підводний човен «Скептр». Квітень 1943 | ||
| Верф | .svg){kind=small} Scotts Shipbuilding and Engineering Company, Грінок
| |
| Під прапором | Велика Британія
| |
| Належність |  Військово-морські сили Великої Британії
| |
| Порт приписки | Лервік, Клайд, Голі-Лох | |
| На честь | четвертий корабель флоту на ім'я «Скептр»[Прим. 1] | |
| Замовлення | 23 січня 1940 | |
| Закладений | 25 липня 1940 | |
| Спуск на воду | 6 січня 1943 | |
| Введений до складу флоту | 15 квітня 1943 | |
| На службі | 1943–1949 | |
| Сучасний статус | у вересні 1949 року розібраний на брухт | |
| Бойовий досвід | Друга світова війна Битва за Атлантику Кампанія в Арктиці | |
| Проєкт | ||
| Тип ПЧ | середній дизель-електричний підводний човен | |
| Основні характеристики | ||
| Швидкість (надводна) | 14,75 вузлів (27,3 км/год) | |
| Швидкість (підводна) | 10 вузлів (18,6 км/год) | |
| Гранична глибина занурення | 91,4 м | |
| Дальність плавання | 6000 миль (11 000 км) на швидкості 10 вузлів (надводна) 120 миль (220 км) на швидкості 3 вузли (підводна) | |
| Екіпаж | 48 офіцерів та матросів | |
| Розміри | ||
| Довжина найбільша (по КВЛ) | 66,1 м | |
| Ширина корпусу найб. | 7,2 м | |
| Середня осадка (по КВЛ) | 4,5 м | |
| Водотоннажність надводна | 879 тонн | |
| Силова установка | ||
|
Дизель-електрична: 2 × дизельних двигуни Admiralty 2 × електродвигуни |
||
| Гвинти | 2 | |
| Потужність | 1900 к.с. (дизелі) 1300 к.с. (електродвигуни) | |
| Озброєння | ||
| Торпедно- мінне озброєння |
7 × 533-мм торпедних апаратів 17 торпед | |
| ППО | 1 × 76-мм зенітна гармата QF 3-inch 20 cwt 1 × 20-мм автоматична зенітна гармата «Ерлікон» 3 × 7,7-мм кулемети Lewis | |
| Електроніка | тип 129AR / тип 138 ASDIC тип 291 раннього попередження | |
| Історія служби | |
|---|---|
| Командувачі | Lt. Ян Стюарт Макінтош, Lt. Гіларі Джон Бартлетт |
| Операції | 10 походів |
| Перемоги | 5 суден (15 084 тонни) |
«Скептр» (англ. HMS Sceptre (P215) — військовий корабель, середній підводний човен типу «S» 3-ї серії Королівського військово-морського флоту Великої Британії часів Другої світової війни.
Підводний човен «Скептр» був закладений 25 липня 1940 року на верфі компанії Scotts Shipbuilding and Engineering Company у Гріноку. 6 січня 1943 року він був спущений на воду, а 20 лютого 1943 року увійшов до складу Королівських ВМС Великої Британії. Субмарина брала участь у бойових діях на морі в Другій світовій війні; корабель бився у Північній Атлантиці, біля берегів Європи.
У вересні 1943 року підводний човен залучався до складної операції з нейтралізації німецьких капітальних кораблів[Прим. 2], що базувалися у Каафіорді, Нордкап у Північній Норвегії. Це була перша операція із застосуванням надмалих підводних човнів типу «X» — операція «Сорс» — в якій використовували шість надмалих субмарин типу «X»[Прим. 3], але лише два мінічовни успішно заклали свої заряди під німецьким лінкором «Тірпіц». Два вийшли з ладу під час буксирування до Норвегії, один зазнав механічної несправності та затонув, ще один потонув після нападу. Тільки X6 та X7, якими командували лейтенант Дональд Кемерон та лейтенант Годфрі Плейс відповідно, здобули успіх. «Тірпіц» зазнав серйозних пошкоджень і його відновлення та повернення до строю тривало аж до травня 1944 року[1].
З 25 березня по 9 квітня «Скептр» знову брав участь у тренувальних діях з підводними човнами типу X, після чого вирушив на спецоперацію «Гайданс». Ця операція була схожа на попередню атаку на «Тірпіц» тим, що малогабаритні підводні човни типу X використовувалися для проникнення в добре захищену територію та атаки підводних цілей мінами. Метою цієї місії був плавучий сухий док у Бергені, Норвегія. 11 квітня британський човен вирушив до Бергена з малим підводним човном X24 на буксирі та звільнив його наступного дня. X24 успішно увійшов у гавань через два дні, але невірні дані розвідки та неправильні карти призвели до того, що заряди вибухівки були встановлені на німецькому торговельному судні Barenfels, а не на причалі. Судно було затоплено, а док пошкоджено, і X24 зустрівся зі «Скептром», і обидва підводні човни залишили територію на повній швидкості; лише пізніше X24 знову взяли на буксир. Пара повернулася до бази 18 квітня.
- Виноски
- ↑ у перекладі скіпетр
- ↑ «Тірпіц», «Шарнгорст» і «Дойчланд»
- ↑ X-5, X-6, X-7, X-8, X-9 та X-10, яких доставили британські субмарини «Трукулент», «Сертіс», «Сі Німф», «Трешер», «Стабборн» і «Скептр»
- Джерела
- HMS Sceptre (P215). на uboat.net. (англ.)
- Akermann, Paul (2002). Encyclopaedia of British Submarines 1901—1955 (reprint of the 1989 ed.). Penzance, Cornwall: Periscope Publishing. ISBN 1-904381-05-7.
- Colledge, J. J.; Warlow, Ben (2006) [1969]. Ships of the Royal Navy: The Complete Record of all Fighting Ships of the Royal Navy (Rev. ed.). London: Chatham Publishing. ISBN 978-1-86176-281-8. OCLC 67375475.
- Hutchinson, Robert (2001). Jane's Submarines: War Beneath the Waves from 1776 to the Present Day. London: HarperCollins. ISBN 978-0-00-710558-8. OCLC 53783010.
- Heden, Karl Eric (2006). Sunken Ships, World War II: U.S. Naval Chronology Including Submarine Losses of the United States, England, Germany, Japan, Italy. History Reference Center: Branden Books. ISBN 0828321183.
