«Сперфіш» (69S) | ||
---|---|---|
HMS Spearfish (69S) | ||
Однотипний підводний човен «Старфіш». 1938 | ||
Служба | ||
Тип/клас | Підводний човен типу «S» | |
Держава прапора | Велика Британія | |
Належність | Військово-морські сили Великої Британії | |
На честь | єдиний бойовий корабель флоту на ім'я «Сперфіш»[Прим. 1] | |
Корабельня | Cammell Laird, Беркенгед | |
Замовлено | 18 лютого 1935 | |
Закладено | 23 травня 1935 | |
Спущено на воду | 21 квітня 1936 | |
Введено в експлуатацію | 11 грудня 1937 | |
На службі | 1937-1940 | |
Загибель | 1 серпня 1940 року потоплений торпедами німецького ПЧ U-34 північніше Абердина | |
Бойовий досвід | Друга світова війна Битва за Атлантику | |
Ідентифікація | ||
Параметри | ||
Тоннаж | 780 тонн (надводна) 980 тонн (підводна) | |
Довжина | 63,6 м | |
Ширина | 7,3 м | |
Осадка | 3,6 м | |
Технічні дані | ||
Рухова установка | Дизель-електрична: 2 × дизельні двигуни 2 × електродвигуни | |
Гвинти | 2 | |
Потужність | 2 × 900 к.с. (дизель) 2 × 310 к. с. (електродвигун) | |
Швидкість | 13,75 вузлів (25,47 км/год) (надводна) 10 вузлів (18,6 км/год) (підводна) | |
Дальність плавання | 3500 миль (6500 км) на швидкості 8 вузлів (надводна) 26 миль (48 км) на швидкості 8 вузлів (підводна) | |
Екіпаж | 38 офіцерів та матросів | |
Озброєння | ||
Артилерія | 1 × 76-мм зенітна гармата QF 3-inch 20 cwt | |
Торпедно-мінне озброєння | 6 × 533-мм носових торпедних апарати 12 торпед |
«Сперфіш» (19S) (англ. HMS Spearfish (69S) — військовий корабель, підводний човен першої партії типу «S» Королівського військово-морського флоту Великої Британії часів Другої світової війни.
Підводний човен «Сперфіш» був закладений 23 травня 1935 року на верфі компанії Cammell Laird у Беркенгед. 21 квітня 1936 року він був спущений на воду, а 11 грудня 1937 року увійшов до складу Королівських ВМС Великої Британії.
23 серпня 1939 року, напередодні початку Другої світової війни, 2-га британська флотилія підводних човнів у складі «Сіхорс», «Старфіш», «Старжен», «Сордфіш», «Сперфіш», «Стерлет», «Сівулф», «Окслі», «Тріумф», «Тритон», «Тісл» і «Санфіш» вирушили на свою військову базу в Данді, а британська 6-та флотилія підводних човнів «Андін», «Юніті», «Урсула», «L26», «L27» і «H32» передислокувалися до Блайта. 24 серпня Британське адміралтейство відправило п'ять підводних човнів 2-ї флотилії на позиції патрулювання між Шетландськими островами та Обрестадом, щоб перешкодити ймовірному прориву німецьких рейдерів; але вони вже пройшли лінію перехоплення й вийшли на визначені позиції[1].
24 вересня 1939 року «Сперфіш» був сильно пошкоджений німецькими військовими кораблями біля данського Горнс-Ріф. Човну вдалося врятуватися, незважаючи на те, що він не міг зануритися. Операцію з порятунку постраждалого британського підводного човна провели сили британського Домашнього Флоту, до яких зокрема входили авіаносець «Арк Роял» та лінкор «Нельсон». При проведенні операції британців атакували бомбардувальники Ju 88 30-ї бомбардувальної ескадри Люфтваффе, внаслідок чого бомба завдала незначного збитку лінійному крейсеру «Худ». 26 вересня субмарина благополучно дісталася Росайта, а ремонт був завершений на початку березня 1940 року.
11 квітня 1940 року під час патрулювання в Каттегаті «Сперфіш» торпедував та пошкодив німецький важкий крейсер «Лютцов», що повертався від норвезьких берегів, вивівши її з ладу більше ніж на рік.
31 липня 1940 року британський підводний човен вийшов з Росайта. Наступного дня він був уражений однією торпедою німецького підводного човна U-34 під командуванням капітан-лейтенанта Вільгельма Роллманна і затонув приблизно в 130 морських милях на північний схід від Абердина, Шотландія. U-34 врятував єдиного вижилого з «Сперфіша».