«Вектіз» | ||
---|---|---|
HMS Vectis (D51) | ||
Британський есмінець «Вектіз». 1918 | ||
Служба | ||
Тип/клас | ескадрений міноносець «Адміралті» типу «V» | |
Держава прапора | Велика Британія | |
Належність | Військово-морські сили Великої Британії | |
На честь | перший корабель флоту на ім'я «Вектіз» | |
Корабельня | J. Samuel White & Company, Коуз | |
Замовлено | 30 червня 1916 | |
Закладено | 7 грудня 1916 | |
Спущено на воду | 4 вересня 1917 | |
Введено в експлуатацію | 5 грудня 1917 | |
На службі | 1917–1936 | |
Статус | 26 серпня 1936 року проданий на брухт | |
Бойовий досвід | Перша світова війна Громадянська війна в Росії * Операції ВМФ Великої Британії на Балтиці | |
Ідентифікація | ||
Параметри | ||
Тоннаж | 1 272 т (стандартна) 1 339 т (повна) | |
Довжина | 91,4 м | |
Ширина | 8,2 м | |
Осадка | 2,7 м | |
Технічні дані | ||
Рухова установка | 2 × парових турбіни Brown-Curtis 3 × парових котли Admiralty | |
Гвинти | 2 | |
Потужність | 27 000 к.с. | |
Швидкість | 34 вузли (63 км/год) | |
Дальність плавання | 3 500 миль (6 482 км) на швидкості 15 вузлів 900 миль (1 667 км) на швидкості 32 вузла | |
Екіпаж | 110 офіцерів та матросів | |
Озброєння | ||
Артилерія | 4 × 102-мм гармати QF 4 inch Mk V в установках P Mk.I | |
Торпедно-мінне озброєння | 4 (2 × 2) × 533-мм торпедних апарати | |
Зенітне озброєння | 1 × 76-мм гармати QF 12-pounder 12 cwt 2 × 40-мм автоматичних зенітних гармати Vickers QF 2 Mk.II |
«Вектіз» (англ. HMS Vectis (D51) — військовий корабель, ескадрений міноносець «Адміралті» типу «V» Королівського військово-морського флоту Великої Британії за часів Першої світової війни та Громадянської війни в Росії.
«Вектіз» був закладений 7 грудня 1916 року на верфі компанії J. Samuel White & Company на острові Коуз. 4 вересня 1917 року він був спущений на воду, а 5 грудня 1917 року увійшов до складу Королівських ВМС Великої Британії.
У грудні 1917 року есмінець призначили до 13-ї флотилії есмінців Великого флоту. На початку червня 1918 року «Вектіз» провів випробування буксирування дирижабля N.S.3 класу NS, щоб перевірити, чи може дирижабль, у якого закінчилося паливо або який отримав механічну поломку, буксирувати кораблем у морі. Випробування пройшли успішно, «Вектіз» досягав швидкості майже 20 вузлів (37 км/год) з N.S.3 на буксирі.
Після підписання перемир'я з Німеччиною 11 листопада 1918 року, яким було завершено Першу світову війну, «Вектіз» навесні 1919 року включили до складу нового 3-го дивізіону есмінців 2-ї флотилії есмінців. У складі цього формування корабель брав участь у 1919 році в британській кампанії в Балтійському морі проти більшовицьких сил під час Громадянської війни в Росії.
31 серпня 1921 року «Вектіз» у складі групи легких крейсерів «Каледон», «Корделіа», «Кастор» та «Кюрасоа» й есмінців «Венеція», «Ванквішер», «Вайолент», «Віцерой», «Віконт», «Вінчелсі» та «Волфхаунд» вийшов у морський похід по Балтійському морю. Британські кораблі пройшли Північне море, канал Кайзера Вільгельма, й увійшли до Балтики, потім відвідали Данциг у Вільному місті Данциг; Мемель у Клайпедському краї; Лієпаю та Ригу в Латвії, столицю Естонії Таллінн, Гельсінкі, Фінляндія; Стокгольм, Швеція; Копенгаген, Данія; Гетеборг, Швеція; і Крістіанія, Норвегія, перед тим, як 15 жовтня 1921 року повернутися через Північне море і закінчити похід у порту Едгар, Шотландія.
21 січня 1925 року у складі угруповання Королівського флоту корабель брав участь у спільних навчаннях з бомбардувальниками Королівських ПС. Група з легких крейсерів «Каледон», «Калліопа», «Керісфорт» та «Кюрасоа», лінійних крейсерів «Худ» і «Ріпалс», а також лінкорів «Раміліз», «Резолюшн», «Рівендж», «Роял Оак» і «Роял Соверін» вели вогонь по списаному британському лінкору «Монарх» як цілі за 50 морських миль (93 км) на південь від островів Сіллі. «Вектіз» вів стрільбу з 4-дюймової (102-мм) гармати по «Монарху». У березні 1925 року він діяв у складі 9-ї флотилії есмінців Атлантичного флоту.