HMS Venomous (D75)

«Веномос» (D75)
HMS Venomous (D75)

Британський есмінець «Веномос» на рейді. 1919
Служба
Тип/клас	ескадрений міноносець «Модифікований Адміралті» типу «W»
Держава прапора	Велика Британія
Належність	Королівський ВМФ Великої Британії
На честь	перший корабель флоту на ім'я «Веномос»^[1]
Корабельня	John Brown & Company, Клайдбанк
Замовлено	січень 1918
Закладено	31 травня 1918
Спущено на воду	21 грудня 1918
Введено в експлуатацію	24 серпня 1919
На службі	1919–1946^{[Прим. 1]}
Статус	проданий на брухт 4 березня 1947
Нагороди	6 бойових нагород^{[Прим. 2]}
Бойовий досвід	Операції ВМФ Великої Британії на Балтиці Друга світова війна Битва за Атлантику Операція «Динамо» Середземномор'я Мальтійські конвої Операція «П'єдестал» Північно-Африканська кампанія Сицилійська операція Арктичні конвої * Конвой PQ 15 * Конвой QP 12 * Конвой PQ 18 * Конвой QP 14 Конвой WS 29 Конвой MFW 37
Ідентифікація
Девіз	«Смертельний для ворогів, нешкідливий для друзів» (лат. Hostibus nocens amiscis innoncens)
Параметри
Тоннаж	1 140 т (стандартна) 1 550 т (повна)
Довжина	95,1 м
Ширина	9 м
Осадка	2,7-3,43 м
Технічні дані
Рухова установка	2 × парових турбіни Brown-Curtis 3 × парових котли Yarrow
Гвинти	2
Потужність	27 000 к.с.
Швидкість	34 вузлів (63 км/год)
Дальність плавання	3 500 миль (6 482 км) на швидкості 15 вузлів 900 миль (1 667 км) на швидкості 32 вузли
Екіпаж	127 офіцерів та матросів
Озброєння
Артилерія	1919: 4 × 120-мм гармати BL 4.7 inch /45 1940: 3 × 120-мм гармати BL 4.7 inch /45 2 (1 × 3) QF 6-pounder 7 cwt
Торпедно-мінне озброєння	1919: 6 (2 × 3) × 533-мм торпедних апаратів 1943: 3 (1 × 3) × 533-мм торпедних апарати 2 бомбоскидувачі 20 глибинних бомб 1 протичовнова РСЗВ «Hedgehog»
Зенітне озброєння	1919: 2 × 40-мм автоматичних зенітних гармати Vickers QF 2 1940: 1 × 76-мм гармата QF 12-pounder 12 cwt 2 × 40-мм автоматичних зенітних гармати Vickers QF 2 2 × 20-мм автоматичних зенітних гармати «Ерлікон»

«Веномос» (D75) (англ. HMS Venomous (D75) — військовий корабель, ескадрений міноносець «Модифікований Адміралті» типу «W» Королівського військово-морського флоту Великої Британії за часів Другої світової війни.

«Веномос» був закладений 31 травня 1918 року на верфі компанії John Brown & Company у Клайдбанку. 24 серпня 1919 року увійшов до складу Королівських ВМС Великої Британії.

Дизайн та конструкція

Проект

У січні 1918 року британське адміралтейство замовило 16 удосконалених есмінців 1-ї серії підтипу «W клас», які пізніше стали відомі, як підвид «Модифікований Адміралті» типу «W». Есмінці з цього замовлення спочатку мали стати повторенням типу «W», до проекту якого вносилися лише незначні зміни технологічного характеру. Але, в лютому 1918 року було прийняте рішення посилити озброєння на кораблях та замість 102-мм універсальних гармат QF 4 inch Mk V встановити потужніші 120-мм гармати головного калібру BL 4.7 inch /45. Це рішення спричинило істотну переробку всього проекту; через великі розміри нових артилерійських систем довелося трохи підняти ходовий місток для поліпшення огляду. Водотоннажність есмінців цього підвиду збільшилась на 20 т, що у свою чергу спровокувало погіршення мореплавних властивостей «Модифікованих Адміралті» типу «W», які опинилися перевантаженими в носовій частині і гірше своїх попередників долали хвилю.

До закінчення Першої світової війни частина замовлених кораблів ще навіть не була закладена, а з числа закладених жоден з них не був спущений на воду. У 1918-19 роках через закінчення Великої війни замовлення на більшість есмінців типу «Модифікований W» анулювали, до добудови з першої серії виділили лише ті, що знаходилися в більшій мірі готовності — дев'ять одиниць. До початку Другої світової кораблі типу «Модифікований W» практично не зазнали жодних змін у порівнянні з початковим проектом. Частина кораблів була оснащена тральним або протичовновим обладнанням.

Конструкція

Ескадрений міноносець «Веномос» мав корпус загальною довжиною між перпендикулярами 95,1 м, довжиною між перпендикулярами — 91,4 м, бімс — 9 м та осадку між 2,7 до 3,43 м залежно від навантаження. Водотоннажність бойового корабля становила стандартна — 1140 довгих тонн та повна — 1550 тонн відповідно.

Головна енергетична установка повторювала застосовану на есмінцях типу «W клас» і включала в себе три триколекторні Адміралтейських котли Yarrow з пароперегрівником і два одноступінчатих редуктори, дві парових турбіни Brown-Curtis. Дві турбіни (високого і низького тиску) і редуктор становили турбозубчатий агрегат. Розміщення ГЕУ — лінійне. Котли розміщувалися в ізольованих відсіках, турбіни — в загальному машинному відділенні, при цьому були відокремлені від турбін водонепроникною перегородкою.

Проектна потужність становила 27 000 к. с. (20 000 кВт), що мало забезпечити максимальну швидкість ходу (при повному навантаженні) в 34 вузли (63 км/год). Запас палива зберігався в паливних танках, ємністю 320—370 тонн мазуту, що забезпечувало дальність плавання 3500 морських миль (6500 км) 15-вузловим ходом (28 км/год).

Корабельна артилерія головного калібру (ГК) у есмінця «Веномос»: чотири 120-мм гармати BL 4.7 inch /45 з довжиною ствола 45 калібрів у поодиноких установках СР.IV по центральній осі корабля, що утворювали дві передні та дві кормові вогневі позиції. Максимальний кут піднесення гармат становив 30 °, зниження на −9,5°. Маса установки 8,1 тонни. Маса снаряда 22,68 кг, початкова швидкість — 814 м/с. Гармати мали швидкострільність 5—6 пострілів на хвилину на відстань до 14,5 км залежно від типу боєприпасу.

Основу зенітного озброєння становили дві 40-мм автоматичних зенітних гармати Vickers QF 2.

Торпедне озброєння складалося з двох потрійних 21-дюймових (533-мм) торпедних апаратів конструкції «Mk.IV», що розташовувалися в кормовій частині корпусу на осьовій лінії. Торпеди мали максимальну дальність 13 500 ярдів (12 344 м) ходом до 35 вузлів. Боєголовка містила 234 кг TNT.

Див. також

Примітки

Виноски

↑ Корабель неодноразово входить та виходів зі складу Королівського флоту: Введений 24 серпня 1919, виведений у 1929, введений у жовтні 1938, виведений наприкінці 1938, введений літом 1939, виведений у першій половині 1944, введений у серпні 1944, остаточно виведений у 1945 році.
↑ За битву за Атлантику (1940-1943), за евакуацію з Дюнкерка (1940), за арктичні конвої (1942), за Мальтійські конвої (1942), за Північно-Африканську кампанію (1942) та за операцію «Хаскі» (1943).

Джерела

↑ «Отруйний»

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: HMS Venomous (D75)

HMS VENOMOUS (D 75) - V & W-class Destroyer. на naval-history.net. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 10 липня 2017. (англ.)
HMS Venomous (D 75). на uboat.net. Архів оригіналу за 26 вересня 2020. Процитовано 10 липня 2017. (англ.)
Эскадренные миноносцы типа V и W (1917). на wunderwafe.ru. Архів оригіналу за 22 лютого 2014. Процитовано 10 липня 2017. (рос.)

Література

Whitley, M. J. (1988). Destroyers of World War Two: An International Encyclopedia, Volume 1988, Part 2. Annapolis, Maryland: Naval Institute Press. ISBN 0-87021-326-1. Архів оригіналу за 11 січня 2014. Процитовано 10 липня 2017.
Preston, Antony (1971). 'V & W' Class Destroyers 1917-1945. London: Macdonald. OCLC 464542895.
Raven, Alan; Roberts, John (1979). 'V' and 'W' Class Destroyers. Man o' War. Т. 2. London: Arms & Armour. ISBN 0-85368-233-X.
С. А. Балакин. ВМС Великобритании 1914—1918 гг. — Москва: Моделист-конструктор, 1995. — 32 с. — (Морская коллекция № 4 / 1995). — 8000 экз.

Велика Британія Війна Друга світова війна Військова техніка Морська справа

[2] Корабель неодноразово входить та виходів зі складу Королівського флоту: Введений 24 серпня 1919, виведений у 1929, введений у жовтні 1938, виведений наприкінці 1938, введений літом 1939, виведений у першій половині 1944, введений у серпні 1944, остаточно виведений у 1945 році.

[3] За битву за Атлантику (1940-1943), за евакуацію з Дюнкерка (1940), за арктичні конвої (1942), за Мальтійські конвої (1942), за Північно-Африканську кампанію (1942) та за операцію «Хаскі» (1943).

[1] «Отруйний»

[1]

[Прим. 1]

[Прим. 2]