Jagdgeschwader 334

334-та винищувальна ескадра
Jagdgeschwader 334
Емблема Люфтваффе
На службі15 березня 1937 — 1 листопада 1938
КраїнаТретій Рейх Третій Рейх
НалежністьВермахт Вермахт
ВидЛюфтваффе Люфтваффе
Типвинищувальна авіація
Рользавоювання панування в повітрі
Чисельністьескадра
Гарнізон/ШтабМангайм-Сандгофен
Війни/битвиАншлюс
Командування
Визначні
командувачі
Бруно Лерцер, Вернер Юнк
Авіація
ВинищувачіArado Ar 68E, Heinkel He 51, Bf 109B/D

334-та винищувальна ескадра (нім. Jagdgeschwader 334 (JG 334) — винищувальна ескадра Люфтваффе, що існувала у складі повітряних сил вермахту напередодні Другої світової війни.

Історія

[ред. | ред. код]

334-та винищувальна ескадра заснована 15 березня 1937 року на аеродромі Мангайм-Сандгофен зі штабом ескадри та двома винищувальними групами. У березні 1937 року штаб ескадри був переведений до Франкфурта-Ребстока, а в травні 1937 року — до Вісбадена-Ербенгайма. На озброєнні ескадрильї перебували літаки Arado Ar 68 E, з 1938 року — Messerschmitt Bf 109 B і Messerschmitt Bf 109 D-1. JG 334 підпорядковувалася IV повітряному командуванню/ IV старшому авіаційному командиру, а з 1 квітня 1938 року — 4-му загальному авіакомандуванню. Невдовзі після анексії Австрії особовий склад на короткий час перевели до Вінер-Нойштадта, щоб здійснити звідси кілька демонстраційних польотів. З 1 липня 1938 року ескадра підпорядкована 3-му повітряному командуванню/ XII командуванню люфтгау. Під час Судетської кризи 334-та винищувальна ескадра мала завдання патрулювати французько-німецький кордон у районі Тріра/Саарбрюкена. З 1 листопада 1938 року штаб ескадри перейменували на штаб Jagdgeschwader 133.

Група I була розгорнута 15 березня 1937 року в Мангайм-Сандгофені у складі штабу групи та двох ескадрилей. На озброєнні групи були винищувачі «Арадо» Ar 68 E, з 1938 року — «Мессершмітт» Bf 109 B і «Мессершмітт» Bf 109 D-1. 3-тя ескадрилья була створена 1 липня 1937 року. 25 вересня 1938 року група була тимчасово переведена до Вінер-Нойштадта через Судетську кризу і повернулася до Вісбадена в середині жовтня 1938 року. 1 листопада 1938 року групу було перейменовано на I./Jagdgeschwader 133.

II. групу створили також 15 березня 1937 року в Мангайм-Сандгофені у складі штабу групи та двох ескадрилей в Мангейм-Сандгофені шляхом поділу I./JG 132. На озброєнні групи були «Арадо» Ar 68 E, з жовтня 1937 року — «Гейнкель» He 51 B, а з 1938 року — «Мессершмітт» Bf 109 B і «Мессершмітт» Bf 109 D-1. Остання 6-та ескадрилья сформована 1 липня 1937 року. 1 листопада 1938 року групу перейменували на II./JG 133.

III. група була сформована 1 липня 1938 року в Мангайм-Сандгофені з однієї ескадрильї. 1 серпня 1938 року до складу групи включили розгорнутий штаб групи і ще дві ескадрильї. На озброєнні групи були «Арадо» Ar 68, з серпня 1938 року — «Мессершмітт» Bf 109 D-1. 1 листопада 1938 року група була перейменована на I./Jagdgeschwader 144, яка незабаром була перетворена на авіагрупу важких винищувачів I./Zerstörergeschwader 144.

Командування

[ред. | ред. код]

Командири JG 334

[ред. | ред. код]

Командири I./JG 334

[ред. | ред. код]

Командири II./JG 334

[ред. | ред. код]

Командири III./JG 334

[ред. | ред. код]

Основні райони базування 333-ї винищувальної ескадри

[ред. | ред. код]

Основні райони базування штабу JG 333

[ред. | ред. код]

Основні райони базування I./JG 334

[ред. | ред. код]

Основні райони базування II./JG 334

[ред. | ред. код]

Основні райони базування III./JG 334

[ред. | ред. код]

Див. також

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]
  • Jagdgeschwader 334. на lexikon-der-wehrmacht.de.(нім.)
  • Jagdgeschwader 334(англ.)
  • Истребительная эскадра JG334 /(Jagdgeschwader 334). на allaces.ru.(рос.)

Література

[ред. | ред. код]
  • Prien/Rodeike/Stemmer/Bock, Die Jagdfliegerverbände der Deutschen Luftwaffe 1934 bis 1945: Vorkriegszeit und Einsatz über Polen 1934 bis 1939, Teil 1
  • Tessin, Georg, Verbände und Truppen der deutschen Wehrmacht und Waffen-SS im Zweiten Weltkrieg 1939—1945, Band 14
  • Wolfgang Dierich: Die Verbände der Luftwaffe 1935—1945 — Gliederungen und Kurzchroniken — Eine Dokumentation, Motorbuch-Verlag 1976

Примітки

[ред. | ред. код]