TAS2R45

TAS2R45
Ідентифікатори
Символи	TAS2R45, GPR59, T2R45, ZG24P, taste 2 receptor member 45
Зовнішні ІД	OMIM: 613967 GeneCards: TAS2R45
Онтологія гена
Молекулярна функція	• G protein-coupled receptor activity; • signal transducer activity; • bitter taste receptor activity;
Клітинна компонента	• integral component of membrane; • клітинна мембрана; • мембрана;
Біологічний процес	• detection of chemical stimulus involved in sensory perception of bitter taste; • GO:0072468 сигнальна трансдукція; • відповідь на стимул; • sensory perception of taste; • G protein-coupled receptor signaling pathway;
	Джерела:Amigo / QuickGO
Ортологи
	259291
	н/д
	ENSG00000261936
	н/д
	P59539
	н/д
	NM_176886
	н/д
	NP_795367
	н/д
	Вікідані
Див./Ред. для людей

TAS2R45 (англ. Taste receptor type 2 member 45) – білок, який кодується однойменним геном, розташованим у людей на короткому плечі 12-ї хромосоми.^[2] Довжина поліпептидного ланцюга білка становить 299 амінокислот, а молекулярна маса — 34 278^[3].

Послідовність амінокислот

10	20	30	40	50
MITFLPIIFS	ILVVVTFVIG	NFANGFIALV	NSTEWVKRQK	ISFADQIVTA
LAVSRVGLLW	VLLLNWYSTV	LNPAFCSVEL	RTTAYNIWAV	TGHFSNWPAT
SLSIFYLLKI	ANFSNLIFLR	LKRRVKSVIL	VVLLGPLLFL	ACHLFVVNMN
QIVWTKEYEG	NMTWKIKLRR	AMYLSDTTVT	MLANLVPFTV	TLISFLLLVC
SLCKHLKKMQ	LHGKGSQDPS	TKVHIKVLQT	VISFFLLRAI	YFVSVIISVW
SFKNLENKPV	FMFCQAIGFS	CSSAHPFILI	WGNKKLKQTY	LSVLWQMRY

A: Аланін

C: Цистеїн

D: Аспарагінова кислота

E: Глутамінова кислота

F: Фенілаланін

G: Гліцин

H: Гістидин

I: Ізолейцин

K: Лізин

L: Лейцин

M: Метіонін

N: Аспарагін

P: Пролін

Q: Глутамін

R: Аргінін

S: Серин

T: Треонін

V: Валін

W: Триптофан

Y: Тирозин

Кодований геном білок за функціями належить до рецепторів, g-білокспряжених рецепторів, білків внутрішньоклітинного сигналінгу. Локалізований у мембрані.

Література

Bufe B., Hofmann T., Krautwurst D., Raguse J.-D., Meyerhof W. (2002). The human TAS2R16 receptor mediates bitter taste in response to beta-glucopyranosides. Nat. Genet. 32: 397—401. PMID 12379855 DOI:10.1038/ng1014
Montmayeur J.-P., Matsunami H. (2002). Receptors for bitter and sweet taste. Curr. Opin. Neurobiol. 12: 366—371. PMID 12139982 DOI:10.1016/S0959-4388(02)00345-8
Margolskee R.F. (2002). Molecular mechanisms of bitter and sweet taste transduction. J. Biol. Chem. 277: 1—4. PMID 11696554 DOI:10.1074/jbc.R100054200

Примітки

↑ Human PubMed Reference:.
↑ HUGO Gene Nomenclature Commitee, HGNC:18876 (англ.) . Процитовано 11 вересня 2017.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
↑ UniProt, P59539 (англ.) . Архів оригіналу за 25 вересня 2017. Процитовано 11 вересня 2017.

Див. також

Хромосома 12

Це незавершена стаття про білки.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

Портал «Біологія» Портал «Хімія»

[1] Human PubMed Reference:.

[HGNC-2] HUGO Gene Nomenclature Commitee, HGNC:18876 (англ.) . Процитовано 11 вересня 2017.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)

[UniProt-3] UniProt, P59539 (англ.) . Архів оригіналу за 25 вересня 2017. Процитовано 11 вересня 2017.

[1]

[2]

[3]