TAS2R8

TAS2R8
Ідентифікатори
Символи	TAS2R8, T2R8, TRB5, taste 2 receptor member 8
Зовнішні ІД	OMIM: 604794 HomoloGene: 88894 GeneCards: TAS2R8
Онтологія гена
Молекулярна функція	• G protein-coupled receptor activity; • signal transducer activity; • taste receptor activity; • bitter taste receptor activity;
Клітинна компонента	• клітинна мембрана; • мембрана; • integral component of membrane;
Біологічний процес	• detection of chemical stimulus involved in sensory perception of bitter taste; • GO:0072468 сигнальна трансдукція; • відповідь на стимул; • sensory perception of taste; • G protein-coupled receptor signaling pathway;
	Джерела:Amigo / QuickGO
Шаблон експресії
	Більше даних
Ортологи
	50836
	н/д
	ENSG00000277316; ENSG00000121314; ENSG00000272712
	н/д
	Q9NYW2
	н/д
	NM_023918
	н/д
	NP_076407
	н/д
	Вікідані
Див./Ред. для людей

TAS2R8 (англ. Taste 2 receptor member 8) – білок, який кодується однойменним геном, розташованим у людей на короткому плечі 12-ї хромосоми.^[2] Довжина поліпептидного ланцюга білка становить 309 амінокислот, а молекулярна маса — 35 877^[3].

Послідовність амінокислот

10	20	30	40	50
MFSPADNIFI	ILITGEFILG	ILGNGYIALV	NWIDWIKKKK	ISTVDYILTN
LVIARICLIS	VMVVNGIVIV	LNPDVYTKNK	QQIVIFTFWT	FANYLNMWIT
TCLNVFYFLK	IASSSHPLFL	WLKWKIDMVV	HWILLGCFAI	SLLVSLIAAI
VLSCDYRFHA	IAKHKRNITE	MFHVSKIPYF	EPLTLFNLFA	IVPFIVSLIS
FFLLVRSLWR	HTKQIKLYAT	GSRDPSTEVH	VRAIKTMTSF	IFFFFLYYIS
SILMTFSYLM	TKYKLAVEFG	EIAAILYPLG	HSLILIVLNN	KLRQTFVRML
TCRKIACMI

A: Аланін

C: Цистеїн

D: Аспарагінова кислота

E: Глутамінова кислота

F: Фенілаланін

G: Гліцин

H: Гістидин

I: Ізолейцин

K: Лізин

L: Лейцин

M: Метіонін

N: Аспарагін

P: Пролін

Q: Глутамін

R: Аргінін

S: Серин

T: Треонін

V: Валін

W: Триптофан

Y: Тирозин

Кодований геном білок за функціями належить до рецепторів, g-білокспряжених рецепторів, білків внутрішньоклітинного сигналінгу. Локалізований у мембрані.

Література

Fischer A., Gilad Y., Man O., Paeaebo S. (2005). Evolution of bitter taste receptors in humans and apes. Mol. Biol. Evol. 22: 432—436. PMID 15496549 DOI:10.1093/molbev/msi027
The status, quality, and expansion of the NIH full-length cDNA project: the Mammalian Gene Collection (MGC). Genome Res. 14: 2121—2127. 2004. PMID 15489334 DOI:10.1101/gr.2596504
Montmayeur J.-P., Matsunami H. (2002). Receptors for bitter and sweet taste. Curr. Opin. Neurobiol. 12: 366—371. PMID 12139982 DOI:10.1016/S0959-4388(02)00345-8
Margolskee R.F. (2002). Molecular mechanisms of bitter and sweet taste transduction. J. Biol. Chem. 277: 1—4. PMID 11696554 DOI:10.1074/jbc.R100054200

Примітки

↑ Human PubMed Reference:.
↑ HUGO Gene Nomenclature Commitee, HGNC:14915 (англ.) . Процитовано 11 вересня 2017.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
↑ UniProt, Q9NYW2 (англ.) . Архів оригіналу за 23 вересня 2017. Процитовано 11 вересня 2017.

Див. також

Хромосома 12

Це незавершена стаття про білки.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

Портал «Біологія» Портал «Хімія»

[1] Human PubMed Reference:.

[HGNC-2] HUGO Gene Nomenclature Commitee, HGNC:14915 (англ.) . Процитовано 11 вересня 2017.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)

[UniProt-3] UniProt, Q9NYW2 (англ.) . Архів оригіналу за 23 вересня 2017. Процитовано 11 вересня 2017.

[1]

[2]

[3]