«The Community of Hope» Випущений: 11 березня 2016
«The Orange Monkey» Випущений: 7 квітня 2016
The Hope Six Demolition Project — дев'ятий студійний альбом англійської співачки, авторки пісень та музикантки Пі Джей Гарві[1], вийшов 15 квітня 2016 року на лейблі Island Records. Його видали після її відомого альбому Let England Shake, переможця Mercury Prize, який вийшов 2011 року[2].
Демо-колекція альбому вийшла 11 березня 2022 року, завершивши хронологічну кампанію перевидань вінілу та демо-сесій Гарві, що розпочалася у 2020 році.
На 59-й щорічній церемонії вручення премії «Ґреммі» альбом був номінований у категорії «Найкращий альбом альтернативної музики», що стало її четвертою номінацією в цій категорії і сьомою номінацією загалом[3].
Назва альбому є відсиланням до проєктів HOPE VI у Сполучених Штатах, «де занедбане державне житло в районах з високим рівнем злочинності було знесено, щоб звільнити місце для кращого житла, але це призвело до того, що багато попередніх мешканців більше не могли дозволити собі жити там, що спричинило заяви про соціальну чистку»[4]. На програму HOPE VI безпосередньо посилається перший трек альбому та другий сингл, «The Community of Hope». Назва натхненна поїздкою Гарві до Вашингтона з фотографом/кінорежисером Шеймусом Мерфі, де їй влаштував екскурсію Пол Шварцман з The Washington Post[5], який безпосередньо вплинув на деякі слова пісні[6]. Після релізу пісня викликала критику безпосередньо від політиків, які балотувалися до ради у 7-му окрузі Вашингтона[7].
Гарві написала пісні для The Hope Six Demolition Project, а також свою поетичну книгу The Hollow of the Hand[8] під час подорожей до Косово, Афганістану та Вашингтону з фотографом/кінорежисером Шеймусом Мерфі і період між 2011 та 2014 роками[2].
Альбом був створений під час сесій, доступних для публіки, як частина мистецької інсталяції у Сомерсет-хаус у Лондоні під назвою Recording in Progress. Сесії тривали по сорок п'ять хвилин починаючи з 16 січня 2015 року і закінчуючи 14 лютого[9]. Глядачі могли побачити, як Гарві створює альбом через одностороннє скло з продюсерами Фладом і Джоном Перішем, обидва з яких працювали над попереднім альбомом Let England Shake[10].
Мобільні телефони та пристрої з можливістю запису були конфісковані перед входом, а глядачів відвели до кімнати на рівні підвалу. Під час першого перегляду вона працювала над піснею «Near the Memorials to Vietnam and Lincoln», яка увійшла до альбому[11]. Повідомляється, що Гарві грала на скрипці, губній гармоніці та колісній лірі[12]. Також повідомлялося, що до неї приєдналися музиканти Террі Едвардс і Джеймс Джонстон, а Шеймус Мерфі знімав всю сесію на відеокамеру[13].
Прем'єри обох синглів альбому відбулися на радіо BBC Radio 6 Music, кожен за день до релізу. Прем'єра «The Wheel» відбулася на шоу Стіва Ламака 21 січня 2016 року. Ламак також повідомив, що дата виходу альбому — 15 квітня 2016 року[15]. Прем'єра «The Community of Hope» відбулася на шоу Шона Ківені 10 березня 2016 року[14]. «The Orange Monkey» вийшов як третій сингл альбому 7 квітня 2016 року[15].
Кліп на пісню «The Wheel» вийшов 1 лютого 2016 року, а на пісню «The Community of Hope» — 18 березня 2016 року. Режисером обох відео став Шеймус Мерфі.
The Hope Six Demolition Project отримав загалом позитивні відгуки критиків. На сайті Metacritic, який присвоює рецензіям з мейнстрімних видань нормалізований рейтинг зі 100, альбом отримав середній бал 79 на основі 34 рецензій[16].
Грег Кот з Chicago Tribune похвалив альбом, написавши, що він «майстерно будується до потужного, завершального удару в один-два прийоми»[20]. Журналіст з ViceРоберт Крістгау був стриманішим у своїх похвалах, коротко описавши альбом як «політику за версією Поллі, що означає гостру спостережливість, аналітичну відстороненість і парадоксально всепрощаючі мелодії, знову і знову понівечені песимізмом і мізантропією»[28]. Альбом був названий дев'ятим найкращим альбомом 2016 року за версією Mojo[29] і шостим найкращим альбомом 2016 року за версією Uncut[30].
Після релізу відкриваючий трек і другий сингл «The Community of Hope» викликав критику безпосередньо з боку політиків, які балотувалися до ради округу № 7 у Вашингтоні, округ Колумбія, колишній мер Вашингтона Вінсент Сі Ґрей заявив: «Я не удостою цю безглузду композицію відповіддю», а член його передвиборчої кампанії Чак Тіс образив Гарві словами: «Пі Джей Гарві для музики — те саме, що Пірс Морґан для кабельних новин»[7]. Ґрант Томпсон, пастор і колишній співробітник Конгресу, який балотувався на місце в раді 7-го округу, заявив, що Гарві «потрібно більше бачити місто»[7].
Іноді ліричний зміст The Hope Six Demolition Project критикували за те, що він є політичним, не пропонуючи буквально жодної державної політики. Лора Снейпс з Pitchfork запитувала: «Вказуючи на проблеми цих трьох громад, але не пропонуючи жодних рішень, чи не несе вона (Гарві) таку ж відповідальність за їхню занедбаність, як і глобальні сили, що були до неї?»[24].
Альбом дебютував на першому місці в UK Albums Chart. Він був проданий у кількості 11 436 копій і став першим альбомом номер один у Великій Британії.[39] За другий тиждень альбом був проданий у кількості 3 372 копій і опустився на двадцять два місця до двадцять третьої сходинки. Це було третє за величиною падіння в історії хіт-параду для альбому номер один; BionicКрістіни Агілери 2010 року опустився на двадцять вісім місць, а Night & Days гурту The Vamps — на тридцять чотири місця.[40]
↑«Top 50 Prodejní» (чеською). Czech Albums. ČNS IFPI. Note: On the chart page, select 201616 on the field besides the word "Zobrazit", and then click over the word to retrieve the correct chart data. Процитовано 2023-12-26.