USS Columbus (SSN-762)

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: USS Columbus.
«Коламбус»
USS Columbus (SSN-762)
Порт приписки Перл Харбор, Гаваї
Спуск на воду 1 серпня 1992 року
Сучасний статус В активній службі
Проєкт
Основні характеристики
Швидкість (надводна) 20 вузлів
Швидкість (підводна) 20 вузлів
Робоча глибина занурення 280 метрів
Гранична глибина занурення 450 метрів
Екіпаж 32 офіцера, 130 моряків
Розміри
Довжина найбільша (по КВЛ) 110,3 метра
Ширина корпусу найб. 10 метрів
Середня осадка (по КВЛ) 9,4 метра
Водотоннажність надводна 5882 тонни
Озброєння
Торпедно-
мінне озброєння 		4 × 21 в (533 мм) торпедні апарати; 10 МК48 ADCAP універсальних дистанційно керованих торпед великої дальності
Ракетне озброєння крилата ракета Томагавк блок 3 SLCM, діапазон дії 1700 морських миль (3100 км); протикорабельна крилата ракета Harpoon (6-8 ракет), діапазон дії 70 морських миль (130 км)

«Коламбус» (англ. USS Columbus (SSN-762)) — багатоцільовий атомний підводний човен, є 51 в серії з 62 підводних човнів типу «Лос-Анжелес», побудованих для ВМС США. Він став четвертим кораблем ВМС США, названим на честь міста Колумбус столиці штату Огайо. Призначений для боротьби з підводними човнами і надводними кораблями противника, а також для ведення розвідувальних дій, спеціальних операцій, перекидання спецпідрозділів, нанесення ударів, мінування, пошуково-рятувальних операцій.

Історія створення

[ред. | ред. код]
Емблема човна

Контракт на будівництво 21 березня 1986 був присуджений американській корабельні Electric Boat підрозділу корпорації General Dynamics в місті Гротон, штат Коннектикут. Закладка кіля відбулася 9 січня 1991 року. Підводний човен спущений на воду 1 серпня 1992 року.[1] Хрещеною матір'ю стала Маргарет Демарсе. Введений в експлуатацію 24 липня 1993 року. Місцем базування стала військово-морська база Перл-Харбор, Гаваї. Де човен увійшов до складу підводних сил Тихоокеанського флоту ВМС США.

Історія служби

[ред. | ред. код]

Підводний човен була розгорнутий в західній частині Тихого океану з кінця 1995 по початок 1996 року в зоні відповідальності 7-го флоту США. Під час якого здійснив візити до портів Гонконг, Субік-Бей, Гуам та Йокосука (Японія).

22 серпня 1997 був початий тримісячний плановий ремонт на військово-морській верфі в Перл-Харбор. З 21 по 26 листопада були проведені морські випробування, після закінчення ремонту.

У грудні 2002 року підводний човен був оснащений системою управління вогнем BYG-1, ставши першим підводним човном, оснащеним такою системою.

Наприкінці травня 2003 року здійснив два успішних випробування по запуску крилатих ракет Томагавк (Блок IV), які проводилися в Тихому океані біля узбережжя Південної Каліфорнії.

В тихому океані, 4 червня 1998 року.

30 серпня 2004 року попрямував в П'юджет-Саунд на військово-морську верф Брементон, штат Вашингтон, для модернізації, куди прибув 15 вересня, а 28 вересня човен було поставлено в сухий док.

22 грудня 2006 року повернувся в Перл-Харбор, після завершення 21-місячного ремонту.

11 березня 2008 року покинув порт приписки для запланованого шестимісячного розгортання в західній частині Тихого океану, Під час якого здійснив візити до портів Сайпан, Гуам, Окінава, Сасебо та Йокосука. З розгортання повернувся в Перл-Харбор 11 вересня.

23 листопада 2009 року покинув порт приписки для запланованого шестимісячного розгортання в західній частині Тихого океану, з якого повернувся в Перл-Харбор 28 травня 2010 року. Влітку 2010 року підводний човен взяв участь у багатонаціональних навчаннях RIMPAC.

22 лютого 2012 року покинув порт приписки для запланованого шестимісячного розгортання в західній частині Тихого океану, з якого повернувся в Перл-Харбор 23 серпня.

19 лютого 2014 року покинув порт приписки для запланованого шестимісячного розгортання в західній частині Тихого океану, під час якого прибув до південнокорейського портового міста Пусан, з якого повернувся в Перл-Харбор 21 серпня.[2]

12 січня 2015 року покинув порт приписки для проведення локальних операцій. 11 серпня прибув в порт приписки після завершення шестимісячного розгортання. 14 серпня компанія Huntington Ingalls Industries уклала контракт вартістю 57,9 млн доларів США на виконання робіт з планування модернізації корабля в рамках Engineered Overhaul (EOH).[3]

У лютому 2017 року покинув порт приписки Перл-Харбор для запланованого розгортання в західній частині Тихого океану. 21 червня прибув з візитом до Сінгапуру в рамках свого розгортання в Індо-Азіатсько-Тихоокеанському регіоні.[4] 1 вересня повернувся в порт приписки, завершивши шестимісячне розгортання, 30 червня верф Newport News (Ньюпорт-Ньюс, штат Вірджинія) отримала 219 млн доларів США за раніше укладеним контрактом на проведення технічного обслуговування і модернізації атомного підводного човна.[5]

Посилання

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ USS Columbus SSN-762 Los Angeles class attack submarine. Архів оригіналу за 6 травня 2021. Процитовано 31 березня 2021.
  2. ↑ Nuclear-powered U.S. submarine arrives in S. Korea. Архів оригіналу за 2 січня 2017. Процитовано 31 березня 2021.
  3. ↑ HII заключила контракт на модернизацию подводной лодки USS «Columbus» (SSN-762) ВМС США. Архів оригіналу за 11 вересня 2019. Процитовано 31 березня 2021.
  4. ↑ Атомная подводная лодка USS «Columbus» (SSN-762) ВМС США прибыла с визитом в Сингапур. Архів оригіналу за 3 жовтня 2019. Процитовано 31 березня 2021.
  5. ↑ USS Columbus (SSN 762) | Huntington Ingalls Industries. Архів оригіналу за 23 січня 2021. Процитовано 31 березня 2021.