USS Whipple (DD-15)

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: USS Whipple.

«Віппл» (DD-15)
USS Whipple (DD-15)

Американський есмінець «Віппл» на якірній стоянці. 1900-ті
Служба
Тип/клас	ескадрений міноносець типу «Тракстон»
Держава прапора	Сполучені Штати Америки
Належність	ВМС США
На честь	перший корабель американських ВМС, названий «Тракстан» на честь комодора Континентального флоту Абрагама Віппла
Корабельня	Bethlehem Sparrows Point Shipyard, Спарроу-Пойнтз, Меріленд
Закладено	13 листопада 1899
Спущено на воду	15 серпня 1901
Введено в експлуатацію	17 лютого 1903
На службі	1903–1919
Виведений зі складу флоту	15 вересня 1919
Статус	3 січня 1920 року проданий на брухт
Бойовий досвід	Перша світова війна Протичовнова боротьба
Ідентифікація
Параметри
Тоннаж	440 т (стандартна) 615 т (повна)
Довжина	79,10 м
Ширина	7,09 м
Висота	3,00 м
Осадка	1,8 м
Технічні дані
Рухова установка	2 × парових машини 4 × вугільні триколекторні парові котли Thornycroft
Гвинти	2
Потужність	8 300 к.с.
Швидкість	29,6 вузлів (55 км/год)
Екіпаж	78 офіцерів та матросів
Озброєння
Артилерія	2 (2 × 1) × 76-мм універсальних гармати 3"/50 6 × 57-мм гармат QF 6-pounder Hotchkiss
Торпедно-мінне озброєння	2 × 450-мм торпедних апарати

«Віппл» (англ. USS Whipple (DD-15) — військовий корабель, ескадрений міноносець типу «Тракстон», що перебував на озброєнні військово-морських сил США на початку XX століття та за часи Першої світової війни.

«Віппл» був закладений 13 листопада 1899 року на верфі Bethlehem Sparrows Point Shipyard у Спарроу-Пойнтз, у штаті Меріленд, де 15 серпня 1901 року корабель був спущений на воду. 17 лютого 1903 року він увійшов до складу ВМС США.

Ескадрений міноносець «Віппл» у складі «Великого білого флоту» здійснив навколосвітнє турне, після вступу США у Першу світову війну брав участь у бойових діях.

Історія служби

У 1907 році «Віппл» входив до складу «Великого Білого флоту», який у 1907 році за наказом Президента США Т. Рузвельта за підтримки суден забезпечення здійснив навколосвітню подорож, продемонструвавши усьому світові зрослу міць та силу американського флоту. 17 грудня флот, до якого входили майже усі американські лінійні кораблі того часу^{[Прим. 1]}^[1], виплив з Гемптон-Роудс і здійснив перехід на південь до Карибського басейну, а потім до Південної Америки, зупиняючись у Порт-оф-Спейн, Ріо-де-Жанейро, Пунта-Аренас та Вальпараїсо серед інших міст. Після прибуття до західного узбережжя Мексики в березні 1908 року флот провів три тижні, тренуючись у бойових стрільбах корабельної артилерії.

Потім флот відновив подорож уздовж Тихоокеанського узбережжя Америки, зупинившись у Сан-Франциско та Сіетлі, а потім перетнувши Тихий океан до Австралії, по дорозі зупинившись на Гаваях. Зупинки в південній частині Тихого океану включали Мельбурн, Сідней та Окленд.

Після Австралії флот повернув на північ до Філіппін, зупинившись у Манілі, а потім продовжив рух до Японії, де в Йокогамі відбулася церемонія привітання. У листопаді в Субік-Бей на Філіппінах протягом трьох тижнів проходили морські навчання. 6 грудня американські кораблі пройшли Сінгапур і увійшли в Індійський океан. У Коломбо флот поповнив запаси вугілля, перш ніж вирушити до Суецького каналу і знову поповнив свої льохи вугіллям у Порт-Саїді. Флот відвідав кілька середземноморських портів, перш ніж зупинитися в Гібралтарі, де міжнародний флот британських, російських, французьких та голландських військових кораблів привітав американців^{[Прим. 2]}. Потім американські кораблі перетнули Атлантику, щоб повернутися на Гемптон-Роудс 22 лютого 1909 року, подолавши 46 729 морських миль (86 542 км). Там Теодор Рузвельт провів військово-морський огляд свого флоту.

Див. також

Примітки

Виноски

↑ Склад «Великого Білого флоту»: пре-дредноути «Коннектикут», «Канзас», «Вермонт», «Луїзіана», «Джорджія», «Нью-Джерсі», «Род-Айленд», «Вірджинія», «Міннесота», «Мен», «Міссурі», «Огайо», «Алабама», «Іллінойс», «Кірсадж», «Кентуккі»; ескадрені міноносці «Гопкінс», «Стюарт», «Галл», «Тракстон», «Лоуренс», «Віппл»; допоміжні військові судна «Калгоа», «Гласіер», «Арет'юза», «Пантер», «Янктон», «Реліф».
↑ В Гібралтарі флот вітали: британські лінкори «Албемарл», «Альбіон», крейсер «Девоншир», російські ескадрені броненосці «Слава», «Цесаревич», крейсери «Богатир», «Адмірал Макаров», «Олег» та низка голландських і французьких канонерських човнів

Джерела

↑ JO2 [Journalist Second Class] Mike McKinley (1 квітня 2015). Cruise of the Great White Fleet. Naval History and Heritage Command. Архів оригіналу за 16 листопада 2015. Процитовано 11 листопада 2015.

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: USS Whipple (DD-15)

DD-15 USS WHIPPLE(англ.)
USS Whipple (DD-15)(англ.)
USS WHIPPLE (DD-15)(англ.)

Література

Chesneau, Roger & Kolesnik, Eugene M Conway's All the World's Fighting Ships 1860—1905.. — Conway Maritime Press. — Greenwich: 1979. — ISBN 0-8317-0302-4
Шишов А. А. Эскадренные миноносцы США (1916—1922). — СПб.: Крепость, 2001. — Т. 1. — 256 с. — (Боевые корабли мира). — 2000 экз. — ISBN 5-94291-005-1.

США Перша світова війна Військова техніка Війна Морська справа

[1] Склад «Великого Білого флоту»: пре-дредноути «Коннектикут», «Канзас», «Вермонт», «Луїзіана», «Джорджія», «Нью-Джерсі», «Род-Айленд», «Вірджинія», «Міннесота», «Мен», «Міссурі», «Огайо», «Алабама», «Іллінойс», «Кірсадж», «Кентуккі»; ескадрені міноносці «Гопкінс», «Стюарт», «Галл», «Тракстон», «Лоуренс», «Віппл»; допоміжні військові судна «Калгоа», «Гласіер», «Арет'юза», «Пантер», «Янктон», «Реліф».

[3] В Гібралтарі флот вітали: британські лінкори «Албемарл», «Альбіон», крейсер «Девоншир», російські ескадрені броненосці «Слава», «Цесаревич», крейсери «Богатир», «Адмірал Макаров», «Олег» та низка голландських і французьких канонерських човнів

[GWF-H-00-2] JO2 [Journalist Second Class] Mike McKinley (1 квітня 2015). Cruise of the Great White Fleet. Naval History and Heritage Command. Архів оригіналу за 16 листопада 2015. Процитовано 11 листопада 2015.

[Прим. 1]

[1]

[Прим. 2]