Іван Медек

Іван Медек
чеськ. Ivan Medek
Народився	13 липня 1925(1925-07-13)[2][3]^[…]  Прага, Чехословаччина[2][4]^[…]
Помер	6 січня 2010(2010-01-06)[1][2]^[…] (84 роки)  Прага, Чехія[5]
Поховання	Бржевновський цвинтар[6]
Країна	Чехословаччина  США[4]  Чехія
Діяльність	журналіст, письменник, музикант, музичний журналіст, політик
Знання мов	чеська
Членство	Committee for the Defense of the Unjustly Prosecuted^d[7]
Партія	Християнсько-демократичний союз — Чехословацька народна партія
Батько	Рудольф Медек^d
Мати	Eva Medková^d
Родичі	Антонін Славичек^d
Брати, сестри	Миколай Медек
У шлюбі з	Ljuba Medková^d
Автограф
Нагороди	1st of June Award^d (2005) Ferdinand Peroutka Award^d (2008) participant in the resistance and resistance against communism^d honorary citizen of Prague 3^d honorary citizen of Prague 7^d
Висловлювання у Вікіцитатах  Медіафайли у Вікісховищі
п о р

Іван Медек (чеськ. Ivan Medek; 13 липня 1925, Прага^[8] — 6 січня 2010, Прага^[9]) — чеський журналіст, спочатку музикознавець, співробітник Чеського камерного оркестру та Чеської філармонії, музичний публіцист, теоретик і критик, Брат Мікулаша Медека.

Життя

Життя в Чехословаччині

Дитинство він провів у Національному пам'ятнику у Віткові, яким керував його батько Рудольф Медек. Закінчив початкову школу в Карліні, Академічну гімназію в Празі (чотири роки) та Празьку консерваторію, яку йому довелося кинути після перевороту в лютому 1948 року через ворожість до комуністичної партії та нового утворення^[10].

Під час Празької весни він приєднався до Чехословацької народної партії з метою її реформування, і незабаром після вторгнення військ Варшавського договору до Чехословаччини з неї вийшов. Після 1969 року йому було заборонено публічну діяльність, а в січні 1977 року, після підписання Хартії 77 у грудні, був звільнений із Супрафонту. Потім він працював фельдшером у лікарні На Франтішку, а після чергового звільнення (знову ж таки з політичних міркувань) посудомийкою в ресторані «Pod Kinskou». Після низки допитів та нападів з боку Державної безпеки в 1978 році, коли його вивезли з Праги,^[11] оглушили і залишили в лісі, він емігрував до Австрії^[12][13].

Життя в еміграції

У Відні він підтримував контакти з дисидентськими колами в Чехословацькій Соціалістичній Республіці (Хартія 77, VONS), став кореспондентом «Голосу Америки» та співпрацював із «Вільною Європою» та іншими радіостанціями — BBC, Deutsche Welle, Radio Vatican. Він тісно співпрацював із мирянською католицькою асоціацією Анастаса Опаска Opus Bonum^[14].

Після 1989 року був радником Чеської філармонії, радником міністра культури та головою Федеральної ради з питань радіомовлення та телебачення. У 1993—1996 роках працював в Канцелярії Президента Республіки Вацлава Гавела на посаді директора Департаменту внутрішньої політики, у 1996—1998 роках — керівником Управління (канцлером).^[15]

З 1991 року — кавалер ордена Томаша Ґарріґа Масарика. У 1999 році нагороджений медаллю «За заслуги»^[16]. У 2008 році він отримав премію журналіста імені Фердинанда Пероутки^[17].

Його фейлетони можна було почути в ефірі Радіо Класик FM і чеської редакції ВВС.

Він помер 6 січня 2010 року і був похований на Бржевновському кладовищі^[18].

Твори

• MEDEK, Ivan. Hádejte 10x. [s.l.]: Panton, 1968. 46 s.
• MEDEK, Ivan. Jak to vidím. Praha: Vyšehrad, 2003. 123 s. ISBN 80-7021-585-2.
• MEDEK, Ivan. O čem přemýšlím. Praha: Bonaventura, 2004. 85 s. ISBN 80-85197-39-1.
• MEDEK, Ivan. Děkuji, mám se výborně. Praha: Torst, 2005. 136 s. ISBN 80-7215-245-9.
• MEDEK, Ivan; KOTYK, Petr. Malinký peníz na jeden telefonát do nového života. České Budějovice: Karmášek, 2010. 44 s. ISBN 978-80-87101-20-9.

Примітки

1. http://www.radio.cz/en/section/curraffrs/legendary-czech-broadcaster-ivan-medek-remembered
2. Чеська національна авторитетна база даних
   d:Track:Q13550863
3. Český hudební slovník osob a institucí
   d:Track:Q11293091
4. Evidence zájmových osob StB
   d:Track:Q104900509
5. The Fine Art Archive — 2003.
   d:Track:Q10855166
6. BillionGraves — 2011.
   d:Track:Q37774202
7. COURAGE Registry
   d:Track:Q64784883
8. Zemřel Ivan Medek, kritik hudby i režimu a Havlův kancléř. iDNES.cz. 6 січня 2010. Архів оригіналу за 29 квітня 2021. Процитовано 12 травня 2021.
9. ČTK: Zemřel někdejší Havlův kancléř Ivan Medek [Архівовано 26 вересня 2020 у Wayback Machine.], 6. 1. 2010
10. Archiv bezpečnostních složek, sbírka Svazky kontrarozvědného rozpracování, arch. č. KR-31279 MV
11. Müllerová, Alena; Česká televize (2009). Albertov 16:00 : příběhy sametové revoluce. Praha: Nakl. Lidové noviny. ISBN 80-7422-002-8. OCLC 631679467.
12. Výbor na obranu nespravedlivě stíhaných. Sdělení VONS č.7. Informace o Chartě 77. 29. květen 1978, roč. 1978, čís. 7, s. 4. Dostupné online [cit. 2008-12-19].
13. Výbor na obranu nespravedlivě stíhaných. Sdělení VONS č.22. Informace o Chartě 77. 11. září 1978, roč. 1978, čís. 10, s. 6. Dostupné online [cit. 2008-12-19].
14. https://neviditelnypes.lidovky.cz/spolecnost/osobnost-opustil-nas-ivan-medek.A100106_163846_p_spolecnost_wag. iDNES.cz. 7 січня 2010. Архів оригіналу за 29 квітня 2021. Процитовано 12 травня 2021.
15. Preclík, Vratislav (2019). Masaryk a legie (вид. 1. vydání). Karviná. ISBN 978-80-87173-47-3. OCLC 1107861342. Архів оригіналу за 24 серпня 2020. Процитовано 11 травня 2021.
16. Ceny Ferdinanda Peroutky znají své držitele. Česká televize. Процитовано 12 травня 2021.^{[недоступне посилання]}
17. televize, Česká. Ceny Ferdinanda Peroutky znají své držitele. ČT24 - Česká televize (чес.). Архів оригіналу за 30 квітня 2021. Процитовано 12 травня 2021.
18. Dulovič, Erik (5 лютого 2020). Chodějovský, Jan (Ed.). PAŘÍŽ 1919. Mírová konference očima poradců československé a polské delegace. Praha: Nakladatelství Lidové noviny, 2017, 472 s. ISBN 9788074222702. Historický časopis. Т. 67, № 2. doi:10.31577/histcaso.2019.67.2.10. ISSN 2585-9099. Процитовано 11 травня 2021.

Посилання

• Ivan Medek, Jistý hlas, Československé dokumentační středisko 2016, YouTube video [Архівовано 13 червня 2020 у Wayback Machine.] (чес.)
• Členové Výboru na obranu nespravedlivě stíhaných [Архівовано 7 травня 2021 у Wayback Machine.] — webové stránky o dějinách VONS (чес.)
• Do hrobu chci teplé pyžamo, říká Ivan Medek [Архівовано 5 квітня 2011 у Wayback Machine.] — rozhovor s Ivanem Medkem, 27. 3. 2008 (чес.)
• Česká televize: Vzkaz Ivana Medka [Архівовано 13 червня 2020 у Wayback Machine.], i-vysílání, 2008 (чес.)
• Ivane Medek v pořadu Českého rozhlasu Osudy [Архівовано 29 квітня 2021 у Wayback Machine.] (чес.)