Інтавонґ | |||
| |||
---|---|---|---|
2 лютого 1795 — 7 лютого 1805 | |||
Попередник: | Нантасен | ||
Наступник: | Анувонґ | ||
Народження: |
18 століття В'єнтьян, Лаос | ||
Смерть: |
7 лютого 1805 В'єнтьян, Лаос | ||
Країна: | Лаос | ||
Батько: | Онг Бун |
Інтавонґ (лаос. ເຈົ້າອິນທະວົງສ໌; пом. 7 лютого 1805), також Сеттатірат IV — п'ятий володар королівства В'єнтьян.
Був другим сином короля Онг Буна. 1778 року сіамський король Таксин, остерігаючись посилення Бірми вирішив захопити лаоські королівства. Сіамська армія під командуванням майбутнього короля Рами I вдерлась до В'єнтьяну та взяла в облогу столицю[1]. Батько призначив принца Нантасена командувачем війська, що мало протистояти сіамцям. Однак столиця не встояла, й Онг Бун утік до джунглів, а його синів Нантасена, Інтавонґа й Анувонґа, а також дочку Кхамваєн було взято в заручники та вивезено до Тонбурі. Туди ж сіамці вивезли символи королівської влади смарагдового Будду та Прабанг. В'єнтьян потрапив у цілковиту залежність від Сіаму[2].
1781 року після страти батька та сходження на престол у В'єнтьяні старшого брата Нантасена Інтавонґа було проголошено упахатом (віцекоролем), але він залишився при сіамському дворі в якості заручника.
У січні 1795 року Нантасена було звинувачено в підготовці повстання[3]. Після того сіамці ув'язнили його та вивезли до своєї столиці. Оскільки Нантасен не лишив спадкоємців, трон зайняв його молодший брат Інтавонґ. А колишній король помер у полоні влітку того ж року.
Правління Інтавонґа було лише номінальним за реального володарювання Сіаму. Значних подій у той період зафіксовано не було. Інтавонґ помер у лютому 1805 року, після чого трон зайняв його молодший брат Анувонґ.